Останній провідник ОУН Волині Анатолій Маєвський - Уліян, загинув у селищі Здовбиця Рівненської області 19 серпня 1955 року. На його схованку чекістів вивів зрадник.
Анатолій Маєвський походив із Рівненщини. Родину репресували більшовики, вони ж розграбували сімейне господарство. Пізніше юнак вступив до Рівненської української гімназії, де і приєднався до ОУН. Потім вчився у Познанській політехніці, де вивчав медичну справу. Із початком Другої світової війни вчителював у рідному селищі Кустин і сприяв розбудові повстанської підпільної мережі проти радянської влади.
Маючи успіхи, очолив політичну референтуру Рівненського надрайонного проводу ОУН, а 1945 року - Рівненський окружний провід. З того часу його ім'я стало відомим для радянських каральних органів, з поля зору яких зник 1952 року.
За рік Маєвський дав дозвіл підпільникам-смертникам, хворим на туберкульоз, здійснити теракт у Києві під час святкування 1 Травня. Мали застрелити членів ЦК КПУ чи закидати їх вибухівкою. Втім, теракт викрили і запобігли йому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показали документи УПА, знайдені в бідоні
Пізніше провідник займався відновленням конспіративної лінії зв'язку на Волині. 24-26 серпня 1953 року МГБ намагалося провести операцію з метою його захоплення. Для прочісування лісів залучили 418 осіб, але знайти ватажка повстанців не вдалося.
Другу спробу здійснили у серпні 1955 року. До рук МГБ потрапив зв'язковий Маєвського Іван Довбенко - Лопух, який здався владі сам. На першому ж допиті він розповів про місце перебування Уліяна в селищі Здовбиця.Туди одразу ж виїхали чекісти і радянські війська. Коли прибули на місце, Довбенко показав хід до замаскованого люка підземного бункера. Чекісти гукнули всередину, а незабаром почули постріл і відчули запах диму. Маєвський застрелився і встиг спалити частину важливих документів.
Тіло підпільника чекісти забрали до Рівного.
Командира УПА Василя Кука було заарештовано працівниками КДБ 23 травня 1954 року. Захопленню сприяв завербований підпільник "Чумак" - Микола Примас. Кук прийняв командування Українською повстанською армією 1950 року після загибелі Романа Шухевича. Використовував підпільний псевдонім "Юрко Леміш". Став останнім командиром УПА.
Коментарі