Греко-католицького архієпископа 43-річного Йосафата Кунцевича убили розлючені віряни 12 листопада 1623-го у Вітебську. Буллою папи римського Пія IX 1867-го зарахований до лику святих та покровителів України-Русі й Польщі.

Кунцевич був прихильником союзу православних і католиків. Брав активну участь у полеміці щодо унії. У 1618-му висвячений на Полоцького архієпископа. Відновлював храми, відкривав церковно-парафіяльні школи, заснував монаший орден Василіян.

Його активна робота щодо утвердження унії на землях Великого князівства Литовського викликала невдоволення православних. Жителі сучасного білоруського міста Могильова виступили проти його візиту. Підняли повстання. Єпископ поскаржився польському королю і 20 заколотників стратили, що не додало йому репутації.

Найбільше вона похитнулась, коли у 1620-му єрусалимський патріарх Феофан під протекторатом українських козаків висвятив у Києві православний клір. Архієпископом полоцьким було призначено автора першої церковнослов'янської граматики Мелетія Смотрицького.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві відновили давню православну митрополію

З цього часу на Кунцевича йшли постійні скарги на утиски православних та "звірства" щодо них. Тоді архієпископ змінив стратегію - дозволив здійснювати православне богослужіння, умовляючи людей перейти в унію. Але цього не сталося і дозвіл було скасовано.

12 листопада 1623-го розпочалося повстання городян з приводу арешту православного священика Іллі, який здійснював богослужіння попри заборону. Арешт представили як черговий факт гонінь, хоча Кунцевич й відпустив його. Розлючений натовп кинувся на архієпископа й розірвав його. Тіло протягли через увесь Вітебськ до річки Двіни, в яку його й скинули.

На суді встановили причетніть до заколоту магістрату міста і заможної частини городян. Також підозра впала й на Мелетія Смотрицького, як прямого конкурента на посаді. За однією з версій, саме це змусило його тікати до Константинополя.

×