20 березня 1918 року розпочалося формування Окремого корпусу кордонної охорони УНР. Формування вважається попередником Державної прикордонної служби України.
Його створення стало актуальним через фактичне проголошення незалежності та успішний наступ українсько-німецьких військ з метою визволення країни від більшовиків та витіснення їх за межі України. Політики планували встановити кордон із більшовицькою Росією шляхом переговорів.
Питання організації прикордонної варти зачепила Рада народних міністрів УНР на засіданні 7 березня 1918 року. Цю справу доручили міністерствам військових, внутрішніх справ і фінансів. Із завданням впорались швидко.
Вже 23 березня затвердили статут формування. Окремий корпус кордонної варти був військовим з'єднанням УНР. Мав нараховувати не більше 16 бригад і підпорядковувався міністерству фінансів. Мав оберігати кордони "шляхом виставлення спеціальних постів". Прикордонникам дозволили контролювати переміщення осіб, затримувати дезертирів та надали повноваження карантинної служби, адже в ті часи серед населення ширилися важкі епідемії - тиф, чорна віспа, холера, кір, скарлатина тощо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 1918 року вперше зафіксували іспанський грип
Отаманом корпусу став полковник Володимир Желіховський. У березні ж почали формувати 9 бригад, але через брак кадрів та постійні реформування процес рухався вкрай повільно. Утім, з квітня до травня 1918 року вони все одно несли службу на українських кордонах.
Із приходом до влади гетьмана Павла Скоропадського, формування бригад прискорилось. Новим командиром став генерал-хорунжий Віктор Савельєв. Службу несли 17 тис. прикордонників. Пізніше брали участь у боях з більшовиками.
Окремий корпус кордонної охорони проіснував до 1923 року. Його розформували разом з іншими частинами армії УНР.
10 березня 1849 року за ініціативи Головної Руської Ради у Львові створили батальйон Руських гірських стрільців.
Український добровольчий батальйон заснували під час повстання в Угорщині. Для оборони від бунтарів імператор Франц-Йосип І наказав створювати національні військові об'єднання.
Стрільців запропонували одягнути у національні строї. Але затвердили як однострій капелюх синій складаний з великим дашком та жовтим обшиттям, форму червоного кольору зі стоячим коміром та синьою облямівкою та сині штани з жовтими лампасами. Стрільці були озброєні карабінами та довгими багнетами. Старшини мали довгі шаблі.
До вересня батальйон вишколювали у Львові. Потім його направили до Кошице у Словаччині. Українці там виконували допоміжну охоронну службу.
3 
1
Коментарі