Вночі на 13 січня 1972-го по всій Україні провели зачистки свідомих українців. Серед арештованих був і поет Василь Стус.
На Різдво він поїхав до Львова. Разом із друзями ходили з вертепом. Фатальної ночі 12 січня їхали на летовище. Проїздили мимо КДБ, там світилися всі вікна. Хтось кинув: "Щось готують!". Тієї ночі усі учасники вертепу були арештовані, пише Ганна Черкаська.
Василя Стуса чекали в київському аеропорту. На початку вересня 1972 київський обласний суд звинуватив його в "антирадянській агітації й пропаганді" та засудив до 5 років позбавлення волі і 3 років заслання. Покарання відбував у мордовських і магаданських таборах. Більшість віршів, що Стус писав у концтаборі, вилучалася і знищувалась, лише деякі потрапили на волю через листи до дружини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Труни несли крізь сніг та вітер - як ховали Стуса, Литвина і Тихого
Під час першого тюремного ув'язнення Стус відмовився від радянського громадянства: "Мати радянське громадянство є неможлива для мене річ. Бути радянським громадянином – значить бути рабом".
По закінченню строку в концтаборі Стуса у 1977 році вислали в Матросове Магаданської області, де він працював до 1979 року на золотих копальнях. Повернувшись восени 1979 року до Києва, приєднався до Гельсінської групи захисту прав людини.
13 грудня 1963-го внаслідок побиття помер український поет-шістдесятник Василь Симоненко.
Симоненко народився 8 січня 1935-го у селі Біївцях на Полтавщині в селянській родині. У 3 роки почав опановувати грамоту, у 5 написав першого вірша. Після закінчення 10-тирічної школи у селі Тарандиці протягом 1952-1957-х навчався на факультеті журналістики Київського державного університету.
4 
1
Коментарі