Російські війська під проводом князя Олександра Меншикова взяли штурмом і зруйнували вщент місто Батурин, сучасний Бахмацький район Чернігівської області 13 листопада (2 листопада за старим стилем) 1708 року. Гетьманську столицю знищили за наказом царя Петра І, щоб помститися Івану Мазепі за перехід на бік шведського короля.
На восьмий рік Великої Північної війни між Московським царством і Шведською імперією у 1700–1721 роках за панування в Балтиці, шведський король Карл XII (1682–1718) пропонує 69-річному гетьманові Іванові Мазепі вступити у шведську коаліцію. Хоче підтримки, щоб завдати остаточної поразки Московській державі. Натомість пропонує суверенітет і автономію. Шведи готують похід на Смоленськ і Москву.
Гетьман пропозицію приймає і запрошує шведське війську на зимівлю у своїй столиці – Батурині, укріпленому місті-фортеці з гарматами. Сам з тритисячною армією вирушає на зустріч королю. У Батурині лишається близько 7–8 тис. козаків.
Московський цар Петро І посилає князя Меншикова з 20-тисячним військом на штурм Батурина.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російська церква наклала анафему на українця
Наприкінці ХVIII ст. гетьманська столиця – один із центрів золотарства та ювелірного виробництва. Іван Мазепа збудував Миколо-Крупицький монастир, у маєтку зберігає колекцію холодної зброї з усього світу, коштовності й золото. У місті постійно живе 3–4 тис. містян – торговців, землеробів, його охороняють 8 тис. військових.
11 листопада Меншиков на чолі 14 драгунських і декількох піхотних полків підходить до фортеці. Кілька разів пробує штурмувати фортецю. Козаки відстрілюються гарматними ядрами й рушницями. Російському князю допомагає зрадник – наказний полковник Іван Нос. Через свого сотника Соломаху передає драгунам інформацію про розташування чорних ходів.
13 листопада о 6:00 драгуни Меншикова вриваються в місто через таємний тунель. Заспані козаки відбиваються і відстрілюються – убивають 3 тис. драгунів. Штурм і взяття Батурина триває 2 год. Драгуни вбивають усіх, кого бачать на шляху – містян і козаків, навіть жінок і дітей.
Царські війська знищують в Батурині 11–15 тис. людей. Місто розграбоване й спалене
Меншиков наказує спалити місто. Забирає архів і скарби Мазепи, 40 гармат, амуніцію і порох. Горять церкви, млини, маєтки, торгові будинки, монастирі, укріплення. Гинуть у вогні люди, які ховаються у льохах і погребах від ворогів. Трупи козаків розпинають на плотах і пускають вниз по річці Сейм, щоб населення Гетьманщини бачило долю "мазепинців". Царські війська знищують у Батурині 11–15 тис. людей – цивільних і військових, місто повністю розграбоване й спалене. Врятувалися 1.5 тис. містян – перед штурмом вони таємними ходами втекли з міста.
Після спалення Батурина московські полки займають Ніжин. У всіх містах вивішують царські укази українському народу підкоритися, а поряд для страху "голови на коли нанизані були козаків батуринських". Французькі часописи того часу Батуринську трагедію висвітили під такими заголовками: "Жінки й діти на вістрях шабель" – Gazette de France. "Уся Україна залита кров'ю. Меншиков коїть варварство" – Clef du Cabinet.
Гетьман Мазепа через вісім днів на власні очі бачить, на що перетворилася його столиця.
"Ревно плакав по Батурину Мазепа, спостерігаючи, скільки в місті й передмісті було повно калюж крові людської", – згадує очевидець у "Чернігівському літописі". Мазепу переслідують московські вояки, щоб розправитися. Ховається в Молдові, що тоді належала Османській імперії. 22 вересня 1709 року Іван Мазепа помирає. Восени 1999-го його тіло перепоховане в Батурині.
Московська церква проголосила анафему гетьману Івану Мазепі 12 листопада 1708-го. Відлучили його від церкви, щоб відомстити за союз зі шведами. Історик Микола Костомаров вважав, що обряд анафеми був написаний царем Петром І. 31 жовтня 1708 року той відправив листа до патріаха до Москви "публічно в соборній церкві прокляття накласти".
3 
1
Коментарі