"У нас в Музеї люди особливо люблять розглядати фото людей, які жили в Києві приблизно сотню років тому, - говорить Анатолій Кияшко, науковий співробітник Музею Однієї Вулиці, що на Андріївському узвозі. - Дивлячись на чорно-білі знімки людей в строгих костюмах столітньої давності, можна подумати, що й самі ці люди були такими ж, як на фото: суворими і стриманими. Насправді, вони аж ніяк не сторонилися маленьких радостей життя. Наприклад, еротичних".
У Києві в ті часи продавалися статуетки "з секретом". Наприклад, статуетки жінки з піднятою спідницею. "Сюжети і сценки залицянь і поцілунків були скрізь - від картин і статуеток до дверних ручок", - розповідає Анатолій.
За словами історика, Андріївський узвіз бачив багато чого. Тут бували князі та воєводи, респектабельна професура Київської Духовної Академії, прості міщани. Але в 1840-1850-ті роки найбільш помітними були любителі "платної любові", яких залучали публічні будинки, які один за одним з'являлися на вулицях.
Ще одним важливим атрибутом, що відображав реалії суспільної моралі й технічного прогресу, стали презервативи. Спочатку їх завозили до Києва з-за кордону, а свої почали випускати досить пізно, на початку ХХ століття. Займався цією справою флагман гумової промисловості - завод "Провідник".
Для залучення уваги покупців використовувалися інтригуючі назви презервативів - "Марс", "Нарзес", "Клеопатра", "Мефістофель", "Гладіатор", "Едем". Продавалися вони в конвертиках по одному і упаковками по 6 штук. Особливо рекомендувалися прозорі презервативи "Привид". Ціни були більш-менш демократичними: від 5 до 10 копійок за штуку. До речі, середня зарплатня в Києві почала двадцятого століття становила близько 35 рублів.
"Через деякий час публічна реклама презервативів стала протизаконною. 6 листопада 1908 року в імперії були видані нові правила про цензуру, згідно з якими "не должны быть допускаемы к печати объявления о средствах, приборах и способах предотвращения зачатия, прекращения беременности и влияющих на половые отправления".
1 
1
Коментарі