Січ та Поросся - розробили новий адміністративний поділ України

Новий адміністративно-територіальний закон прийняла Центральна Рада 6 березня 1918-го. Скасувала імперський поділ України на губернії таповіти. Замість них утворила 30 земель, що ділилися на волості та громади.

Ще у 1917 році Центральна Рада претендувала на 9 губерній, в межах яких планувала проголосити автономію. З часом хотіла приєднати й прилеглі повіти суміжних губерній, де українці становили більшість. Старий поділ не чіпали, але вже у період першої війни із більшовиками та при проголошенні незалежності стали очевидні його недоліки. Він не відповідав реальному розвитку земель та міст. Наприклад Одеса, що входила до Херсонської губернії, за рівнем розвитку значно переважала центральне місто - Херсон. Також виникали труднощі із організацією та утвердженням проукраїнської влади.

Голова ЦР Михайло Грушевський висунув ідею, що населення кожної землі мало складати 1 млн. чоловік. Це мало полегшити управління та закріпило би владу на місцях. Окрім сталих народних назв, таких як Київ, Поділля, Волинь, за землями закріпили й назви часів Київської Русі й Великого князівства Литовського - Половецька, Деревлянська, Болохівська. Поруч із Запоріжжям окремо існували Січ та Нове Запоріжжя. Пізніше до 30 земель додали ще 2: Дреговицьку та Підляську.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Росії ухвалили рішення щодо українських земель

Закон розробляли поспіхом, тому визначили лише приблизні межі земель та їхні назви. При цьому ЦР передбачала зміну їх кордонів після розмежування території з іншими державами.

Попри спробу важливої реформи, проект так і не завершили. Вже 29 квітня 1918-го гетьман Павло Скоропадський за підтримки німців повалив ЦР та повернув дореволюційний поділ на губернії.

×