19 квітня 1930 року у приміщенні Харківського театру винесли вироки членам так званої Спілки визволення України. Ця "судова" акція стала першою репетицією масових репресій проти української інтелігенції.
Радянське правосуддя приписувало учасникам СВУ контрреволюційний переворот та зв'язки з іноземними дипломатичними представництвами. Першою жертвою політичного терору стало дореволюційне покоління української інтелігенції. З травня 1929 до січня 1930 органи Державного політичного управління УСРР провели масові арешти. Серед 45 заарештованих було 2 академіки (С. Єфремов і М. Слабченко), письменники, професори, правники, священнослужителі, викладачі вузів і шкіл, студенти. Повідомляє "Цей день в історії".
У пресі було розпочали кампанію їх щодо "винуватості" та навішування ярликів. На момент передачі в суд справа нараховувала 237 томів слідчих матеріалів. Більшість зізнань про існування та діяльність СВУ слідчі ДПУ отримали шляхом фізичного і психологічного тиску на заарештованих.
Справу СВУ розглядав Особливий склад Найвищого суду УСРР. Захищали підсудних 14 адвокатів. Більшості підсудним було призначено покарання у межах від 3 до 6 років. Кілька підсудних отримали умовні терміни покарання і були звільнені з-під варти. Вирок був остаточним і оскарженню не підлягав. У 1937-39 багатьох ув'язнених (13 осіб із 45) за рішенням різноманітних "трійок" було розстріляно.
11 серпня 1989 року Пленум Верховного суду УРСР скасував судове рішення у цій справі й припинив її у зв'язку з відсутністю у діях засуджених складу злочину та реабілітував усіх членів так званого "СВУ".
2 
1