Генерального секретаря освіти УНР і педагога Івана Стешенка вбили у Полтаві 30 липня 1918-го. Похований на Байковому кладовищі у Києві.
Після жовтневого більшовицького перевороту 1917-го чоловік разом із іншими провідними педагогами організував у Києві Товариство шкільної освіти. Воно займалося українізацією шкіл.
Влітку 1918-го гетьман Павло Скоропадський запросив Стешенка викладати у новоствореному Кам'янець-Подільському університеті. Чоловік погодився та взяв відпустку, щоб підготуватися до викладацької діяльності. 29 липня разом із сином поїхав до Полтави в гості до родичів. До міста прибув вночі та не знайшов візника. Довелося йти з вокзалу пішки вулицею Куракинською - тепер Соборності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Такого похорону ще не бачили - як ховали Петлюру
"Коли вони наблизилися до одного з проулків, звідти вискочило двоє озброєних, що гукнули "руки догори!", а разом із тим пролунав постріл. Через несподіванку син Стешенка Ярослав упав у картоплю, що росте поруч тротуара, а далі пролунало ще два постріли, і куля потрапила у голову", - писав полтавський кореспондент газети "Відродження" під псевдонімом "Понурий", пише Грінченко Інформ.
Бандити розвернулись та пішли. При чоловікові залишились золотий годинник, револьвер, гроші, шкільні папери. Німецькі солдати, що прибули на місце злочину, не змогли встановити вбивць.
Того літа у Києві вибухнули артилерійські склади на Звіринці, здійснили замах на міністра шляхів гетьманату Бориса Бутенка, підірвали німецького воєначальника, соратника Павла Скоропадського фельдмаршала Германа Ейхгорна.
Масштабні вибухи боєприпасів сколихнули Київ 6 червня 1918-го. Підірвались артилерійські склади царської армії на Лисій горі, у районі столичного Звіринця. Місто накрила хмара з попелу та уламки будівель. Загинули близько 200 осіб, 1 тисяча - поранені. Ударна хвиля пошкодила 900 будинків.
Хрещатиком бігли поранені люди. Першу допомогу їм надавали юнкери інженерного училища та вцілілі перехожі. Згодом від шоку оговтувалися санітари. Розвозили постраждалих до госпіталів на підводах.
Загиблих ховали 11 червня. На траурній церемонії були присутні гетьман Павло Скоропадський, голова уряду Федір Лизогуб, військові країн Чертвертного союзу.
Слідство вели українські військові та німецьке командування. Офіційна версія – недбале ставлення з боєприпасами. Хоча Скоропадський не виключав і диверсії більшовиків.
2 
1
Коментарі