"Пиво вижене геть самогон!" - СРСР знав 350 сортів пива

27

Фото: ussrlife.blogspot.com

Пропонуємо вам дізнатися пізнавальні і незвичайні факти з історії радянського пива!

Офіційною датою народження радянського пивоваріння можна вважати дату 3 лютого 1922 року, коли було підписано постанову "Про акциз із пива, меду, квасу і фруктових і штучних мінеральних водах".

У той час попурярними були пронімецькі марки пива: "Баварське", темне "Мюнхенське", "Кульмбахське", "Експорт", міцний "Бок"; австрійські та чеські марки: "Віденське", "Богемське", класичне "Пільзенське".

До кінця 1920-х НЕП стали згортати, приватних осіб видавлювати з пивоварного виробництва, був введений перший ОСТ на пиво (ОСТ 61-27), який був обов'язковий тільки для великих державних заводів (при цьому не забороняв варити й інші сорти).

За цим ДЕСТу пропонувалося робити чотири сорти пива: "Світле №1" - близьке до пільзенського стилю, "Світле №2" - близьке до віденського, "Темне" - близьке до мюнхенського і "Чорне" - традиційно радянське, зброджуванк верховими дріжджами, якийі мав міцність 1% алкоголю, як у квасу.

На середину 1930-х років головним у визначенні стилістики пива був солод - для "Пільзенського" ​​пива використовували світлий "пільзенський" ​​солод, для "Віденського" ​​- більш прожарений і тому більш темний "віденський", для "Мюнхенського" ​​- темний "мюнхенський" солод.

Враховували і воду - для "Пільзенського" ​​вона мала бути особливо м'якою, для "Мюнхенського" ​​- більш жорсткою.

Уже в 1944 році, після звільнення Риги, запустили у виробництво сорт пива "Ризьке". З цього часу, за рідкісним винятком, все пиво в СРСР виробляли за технологією низового бродіння, а сусло затирали за чесько-німецькими традиціями відварним способом.

За часів хрущовської відлиги в СРСР проводили різні адміністративно-господарські перепідпорядкування, на пиво ввели республіканські стандарти, що багаторазово збільшило кількість сортів радянського пива.

Наприкінці 1950-х - початку 1960-х були відкриті заводи з виробництва ферментних препаратів в Запоріжжі та Львові, що збільшило кількість застосовуваних продуктів до 30-50% (насамперед у "Жигулівського"​​).

Ось кілька найбільш цікавих сортів, які почали випускати в той час: "Тайгове" і "Магаданське" виробляли з використанням екстракту хвої, а естонське "Кадака" - з ялівцем, "Переяславське" і "Роменське святкове" - з медом.

В Україні виділялися Львівський завод (з декількома версіями "Львівського"), київські заводи (кілька версій "Київського") і деякі інші.

З середини 1960-х пляшкове пиво переважало над розливним, його зазвичай не пастеризували, а стійкість була в районі семи днів. Але реальна стійкість не досягала і трьох днів, оскільки пивзаводи могли собі це дозволити - на прилавках пиво не залежувалося.

В 1970-і роки були запущені такі відомі марки пива, як "Адміралтейське", "Донське козацьке", "Петрівське", "Ячмінний колос", "Клинське".

В 1980-ті з'явилися нові сорти пива - "Тверське", "Букет Чувашії", "Вітязь", "Чернігівське".

Всього ж за час існування СРСР (з 1922-го по 1991-й рік) було зварено приблизно 350 сортів пива.

×