"Перець" збираються закрити

10

Журнал "Перець", що виходив з 1927 року, закривають.

"Мені сьогодні стало відомим, що керівник видавництва "Преса України" підписав наказ про ліквідацію журналу "Перець" та скорочення штату працівників з 1.12.2013 року, як нерентабельного, - написав у блозі карикатурист Валерій Чмирьов, працівник видання. - Працівникам журналу запропоновані посади в комбінаті на кшталт брошурувальника, прибиральника та т. і. Журналу у березні 2014 року виповнилося би 92 роки. За часів СРСР його наклад складав біля 3-х мільйонів. За рахунок доходів журналу утримувалися різні партійні видання. Творчий колектив художників - карикатуристів, гумористи,штатні працівники змушені шукати прихистку у якомусь іншому видавництві. Дуже сумно! Чекаємо на пропозиції".

Журнал був започаткований як двотижневик під назвою "Червоний Перець", виходив російською мовою у 1927–1934 роках у Харкові як додаток до "Вістей ВУЦВК" накладом 27 150 прим.

Найпопулярнішим сатириком "Перцю" був Остап Вишня. Крім політичної сатири з радянських офіційних позицій, "Червоний Перець" присвячував увагу боротьбі зі спекуляцією, безпорадністю адміністрації, бюрократизмом тощо, також побутовим справам.

1933 року в редакції "Червоного Перця" почалися арешти. Владі не подобалася критика в журналі. Членів редакції звинуватили в тероризмі й у підготовці замаху на керівників КП(б)У та один по одному заарештували. Внаслідок репресій "Червоний Перець" перестав виходити.

Поновлений 1941-го під назвою "Перець", виходив у Києві з 14 травня. У повоєнні часи став одним із найпопулярніших видань в Україні та за її межами. Переважно завдяки письменникові-сатирику Федорові Маківчуку, який був головним редактором журналу 40 років - із 1946-го до 1986-го. Він зібрав найвідоміших на той час в Україні письменників і сатириків. У касу ЦК щомісяця від продажу "Перця" надходило 12 млн крб. Редакція ж задовольнялася тим, що отримувала з бюджету. Стоячи на прорадянських позиціях щодо зовнішньої політики, журнал критикував вади суспільства: пияцтво, бюрократію тощо.

Оклад рядового працівника редакції журналу "Перець" у 1960-1970-х становив 120 крб. Головний редактор отримував спочатку 160 крб, згодом 240. За надрукований фейлетон автор мав до 50-60 крб, карикатурист за малюнок - 30-50 крб. У номер проходило не більш як дві карикатури одного автора. За замітку в журналі платили 10 крб.

×