У Південно-Західній Франції, поблизу гасконського містечка Барботан, в департаменті Жер 24 липня 1790 року впав метеорит, про що відразу ж була сповіщена Академія наук.
Хоча ця подія була офіційно засвідчена місцевою владою, один з академіків - знаменитий французький хімік Клод Бертолле заявив:
"Як сумно, що цілий муніципалітет заносить до протоколу народні казки, видаючи їх за дійсно бачене, тоді як не лише фізичною причиною, але і взагалі нічим розумним це не можна пояснити".
Будучи впевненими, що "гасконці завжди були великими фантазерами і хвальками", вчені мужі прийняли постанову, яка закликала громадян надалі не реагувати на подібні "забобони".
Навіть наприкінці XVIII століття вчені ще не вірили, що метеорити падають на Землю з космічного простору. Лише в 1803 році реальність "небесного" походження метеоритів була ними офіційно визнана.
Коли в містечку Егле вибухнув жахливий "кам'яний дощ", який всипав землю осколками та був засвідчений безліччю збуджених очевидців, Французька академія наук змушена була погодитися, що це дійсно були "каміння з неба".
Тепер вважається, що метеорити - це фрагменти астероїдів і комет. Метеоритам дають імена за назвами місць, де їх знайшли.
У деяких випадках виявляється не один, а кілька осколків. Наприклад, після метеоритного дощу 1912 року в США, у Холбрука (штат Арізона) було зібрано більше 20 тисяч "небесних каменів".
2 
1
Коментарі