Звільнили найбільший табір смерті

27 січня 1945-го радянські солдати українського фронту увійшли на територію найбільшого німецького табору смерті "Аушвіц-Біркенау", де за 4 роки загинуло 1,1 млн людей. Врятуватися з табору вдалось лише кільком тисячам покинутих напризволяще в'язнів.

Концтабір "Аушвіц" збудували в травні 1940-го за наказом рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера на території колишніх польських військових казарм біля міста Аушвіц.

Першими в'язнями табору стали 728 польських політв'язнів, що прибули в червні 1940 року. До них згодом додались радянські військовополонені, євреї, німецькі кримінальні злочинці, геї. У різний час у таборі сиділи до 20 тис. в'язнів, які 6 днів на тиждень важко працювали. Зокрема зводили 2-й комплекс табору, відомий як "Біркенау".

Восени 1941-го в "Аушвіці" почалися масові страти людей у газових камерах. Першими жертвами стали 250 польських в'язнів і 600 радянських полонених. Переважно хворих і непридатних для важких робіт. До 1943 року в "Аушвіц-Біркенау" було збудовано 5 крематоріїв для спалювання трупів, убитих у 5 газових камерах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щоденник Анни Франк перетворили на відеоблог

Більшість в'язнів табору, у який прибували люди з усієї окупованої Європи, використовувались як рабська сила на підприємствах німецьких компаній. Частина стала жертвами медичних експериментів. Крім того, до складу табору входило близько 40 невеликих таборів, створених при навколишніх фабриках і шахтах.

Після вступу Червоної армії на територію Польщі 58 тис. в'язнів "Аушвіц-Біркенау" були вивезені нацистами в інші концтабори. На момент звільнення в 300 тюремних бараках було 648 трупів і 7,6 тис. покинутих напризволяще людей. Зокрема, 600 дітей.

За роки існування концтабору через нього пройшло близько 1,4 млн осіб, з яких 1,1 млн загинуло. 90% були євреї. Завдяки цьому "Аушвіц-Біркенау" вважається найбільшим з німецьких таборів смерті та символом Голокосту.

Після звільнення табору його архіви вивезли до Москви, а в кількох бараках розмістився радянський госпіталь. Крім того, один із його філіалів у містечку Явожно до 1947-го НКВС і польське Міністерством цивільної безпеки використовували як концтабір для утримання німецьких військовополонених, місцевих німців, українців, і польських "ворогів народу". Із них у 1945-1947 роках загинуло понад 1,5 тис. осіб.

За період існування табору у ньому пройшли службу близько 7 тис. членів СС. 12% з них згодом були засуджені за військові злочини, включаючи і першого коменданта концтабору - Рудольфа Гьосса, заарештованого 1946-го. Після виступу як свідка на Нюрнберзькому трибуналі, він був виданий Польщі, засуджений до страти. 16 квітня 1947-го його повісили на шибениці біля крематорію в таборі "Аушвіц".

1996 року уряд Німеччини оголосив 27 січня Днем пам'яті жертв Голокосту, а резолюцією ООН від 2005-го ця дата відзначається як Всесвітній день пам'яті жертв Голокосту.

×