10 жовтня у світі відзначають День боротьби за скасування смертної кари. Традицію започаткували у 1992 році у Європейському Союзі. З того часу більшість європейських країн відмовились від неї. В Україні смертну кару востаннє застосували у 1997 році.
Саме європейські країни раніше за інші почали відмовлятися від цього виду покарання. В Сан-Марино смертна кара була скасована в 1865 році, в Португалії – 1867, Нідерландах – в 1870. Пізніше до них приєдналися Норвегія - 1905 та Швеція - 1921. В Ісландії юридично смертна кара була скасована у 1929 році, але остання смертна кара відбулася ще за сто років до того.
У інших країнах страчувати людей перестали порівняно нещодавно: Бельгія – 1996, Швейцарія – 1992, Італія – 1994, Іспанія – 1995, Велика Британія – 1998, Франція – 1981, Німеччина – 1987, Греція – 1993 році, пише vuzlib.com.
Єдина країна у Європі, де досі застосовують смертну кару – Білорусь.
Один із останніх засуджених до смертної кари в Україні – Анатолій Кривобок з Березані Київської області. Здійснював злочини на території Київщини та Вінниччини. Переховувався і був затриманий під Москвою у 1992 році. Відправлений до України і страчений. Був визнаний винним у 13 вбивствах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Сталін знущався із засуджених на розстріл
Відомому серійному вбивці Анатолію Онопрієнку смертну кару відмінили. Визнаний винним у вбивстві 52 осіб. Засуджений у 1999 році, коли йшов процес відміни вищої міри покарання. Президент Леонід Кучма просив у Раді Європи зробити виняток і виконати смертний вирок, але отримав відмову. Онопрієнко помер у тюрмі від серцевої недостатності в 2013.
У 2000 році Кучма підписав указ, яким відмінив смертну кару в Україні.
1 жовтня 1946 року Нюрнберзький міжнародний військовий трибунал виніс вирок 22 головним нацистським злочинцям. 12 із них засуджено до смертної кари, троє — до довічного ув'язнення, ще четверо — до тривалих термінів ув'язнення. Трьох підсудних виправдано.
До смертної кари через повішеання було засуджено 12 чоловік: Мартін Борман, заступник фюрера по партії (заочно), Ганс Франк, генерал-губернатор Польщі, Вільгельм Фрік, імперський протектор Чехії і Моравії, Герман Герінг, рейхсмаршал, Альфред Йодль, генерал-полковник, Ернст Кальтенбруннер, шеф служби безпеки, Вільгельм Кейтель, генерал-фельдмаршал, Іоахім Ріббентроп, міністр закордонних справ, Альфред Розенберг, міністр у справах окупованих східних територій, Фріц Заукель, уповноважений по використанню робочої сили, Артур Зейс-Інкварт, рейхскомісар Голландії, Юліус Штрейхер, видавець.
8 
35413
Коментарі