Темношкіра американка Роза Паркс в автобусі місті Монтґомері, штат Алабама 1 грудня 1955 року відмовилась поступитися місцем білому чоловіку в автобусі. За законами, які діяли тоді в США, неграм не дозволяли сідати на перші чотири місця, призначені "тільки для білих".
"Я не встану. Поясніть мені, чому я маю підкорятися цим законам?" – каже 42-річна швачка Роза Паркс. Її заарештували "за порушення громадського порядку" і оштрафували на 14 доларів. За п'ять днів усі темношкірі міста почали бойкот – перестали користуватися громадським транспортом. Вимагали рівних прав. Організовував баптистський проповідник Мартін Лютер Кінг, тоді ще невідомий борець за права чорних, на знак протесту проти прояву расизму.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За примусову працю рабів американців судитимуть
Верховний Суд США через рік скасував закон про сегрегацію в міському транспорті. За 381 день Роза Паркс була серед перших чорношкірих, хто проїхались міським автобусом законно. Започаткований ним рух домігся прийняття в 1964 році Акту про громадянські права, який забороняв расову дискримінацію.
Роза Паркс ще десять років продовжувала займатися шитвом, допоки 1965 року чорношкірий конгресмен Джон Коньєрс не запросив її для роботи в приймальню свого офісу.
Президент США Авраам Лінкольн (1809-1865) 22 вересня 1862 року оголосив Прокламацію про звільнення негрів-рабів.
3 
1
Коментарі