30 жовтня 1941 року розпочалась оборона Севастополя із суші під час Другої світової війни. Після 250 днів оборони в липні 1942-го місто захопили противники
Німецьке командування прагнуло заволодіти Кримом і мати контроль над Чорним морем. Севастополь був важливим стратегічним пунктом, найбільшим військово-морським портом. 30 жовтня першими вступили в бій артилеристи 54-ї батареї берегової оборони в райони селища Миколаївка (40 км на північ від Севастополя). 1 листопада розпочались бої передових частин вермахту з бойовою охороною. На початку листопада німецьке командування ввело в бій дві піхотні дивізії і моторизовану бригаду, намагаючись прорватись до Севастополя вздовж Євпаторійського та Симферопольського шосе. Частини севастопольського гарнізону за підтримки берегової та корабельної артилерії й авіації флоту відбивали удари сил противника, що переважали. Неодноразово переходячи в контратаки, зупинили німців на передовому і частково головному рубежах оборони.
9 листопада 1941 року до Севастополя підійшли основні сили Приморської армії, завдяки чому сили захисників міста збільшились до 52 тис. осіб, 170 гармат і 100 літаків. 10 листопада німецькі та румунські війська відновили штурм міста, однак були зупинені. У грудні, зазнавши поразки під Ростовом-на-Дону, німецьке командування вирішило прискорити захоплення Севастополя. Однак висадка радянського десанту на Керченському півострові та опір захисників міста примусили німців 31 грудня припинити наступ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільші битви на території України
7 червня 1942-го німецькі війська знову перейшли в генеральний наступ. Тоді лінія фронту проходила через міста Балаклава, Камари, Верхній Чоргунь, Мекензія, Камишли. 29 і 30 червня 1942 року люфтваффе зробило понад 3 тис. вильотів, скинувши на місто до 15 тис. бомб, артилерія випустила близько 8 тис. снарядів. Німецьке командування кинуло в бій усі сили й засоби.
Головнокомандування почало евакуацію міста. План евакуації передбачав вивезення тільки вищого і старшого командного складу армії і флоту, міського партійного активу. Евакуація інших військовослужбовців, зокрема поранених, не передбачалась. Близько 700 осіб керівного складу вивезли у підводних човнах. Ще близько тисячі змогли піти на легких плавзасобах. 4 липня 1942 року після 250 днів оборони радянські війська залишили місто. Залишки Приморської армії, покинуті вищим командуванням напризволяще, відійшли на мис Херсонес, де чинили опір ще 3 дні, а окремі підрозділи - до 13 липня. Внаслідок цього у німецький полон потрапили до 78 тис. військовослужбовців.
22 грудня 1942 року указом президії Верховної Ради СРСР ввели медаль "За оборону Севастополя", якою нагородили 52 540 радянських солдатів і офіцерів.
Коментарі
1