9 квітня 1919 року селяни навколишніх сіл Києва підняли велике антибільшовицьке повстання, що увійшло в історію як Куренівське.
До повстання призвела більшовицька політика продрозкладки – насильного вилучення продовольства. Селяни формували бойові загони, розправлялися з червоноармійцями та комісарами. Налагодили контакти із загонами отаманів Ілька Струка, Овсія Гончара та Зеленого. Ті також розправлялися з більшовиками та взяли керівництво над повстанням.
Об'єднавшись у Старопетрівцях та Новопетрівцях повстанці відбили більшовицький наступ на поселення. Тоді під гаслами "Геть комісарів з України!" самі почали наступ на Київ. Захопивши Пріорку та Куренівку, отримали підтримку від городян та робітників заводів. Закликали бити комуністів і встановлювати справжню радянську владу – таку, якою її розуміли з більшовицьких гасел 1917-1918 років.
Повстанці захопили Житній ринок і міський телеграф, Державний банк. На балконі міської думи вивісили український прапор. Спробували переманити військовий гарнізон Києва на свій бік, але командування того відмовилося.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Загальний стан радянської влади в Україні такий, що доводиться дивуватися, на чому ж вона тримається"
10 квітня керівники повстанців в ультимативній формі зажадали від більшовицької влади здачі міста. Ультиматум проігнорували, адже отримали значні підкріплення з Харкова чи то з Москви.
Вирішальний бій між повстанцями та більшовицькими частинами стався в районі Житнього ринку. Перші втомились від боїв, не мали достатньо боєприпасів - тому відступили та розпорошилися містом і селами.
Куренівське повстання сприяло армії УНР. Адже більшовицькі структури столиці тимчасово припинили діяльність, а отамани лояльні до УНР продовжували контролювати повіти довкола Києва.
З часу повстання більшовики намагалися не допускати об'єднань отаманських загонів та ліквідовувати їх поодинці. Окремих учасників Куренівського повстання шукали та виявляли до початку сталінського Великого терору. Потім багатьох страчували.
Трипільський отаман Данило Терпило "Зелений" скасував Переяславську угоду з Московією 15 липня 1919 року. Зачитав відповідний маніфест у центрі Переяслава перед козаками, міщанами та духовенством.
У Росії Переяславська рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким 1654-го, завжди трактувалася як "возз'єднання" України з Росією. Але криваві події революції 1917-1921 років учергове показали суть цього "возз'єднання".
Коментарі