Дочка видатного українського актора Костянтина Степанкова Катерина у день пам'яті за померлими в голодомор написала у своїй сторінці Facebook спогади про батька. У великий голод йому було 4 роки.
"Мій батько, Костянтин Петрович Степанков (Волощук) 1928-го року народження. Широкому загалу багато що відомо про Костя Петровича. І те, що він був талановитим кухарем і любив щедро частувати гостей. Мало хто знає, що Костя Волощук у 33-му втратив молодшого братіка Георгія. Що саме панічний страх голоду привів його до Уманськоі Сільськогосподарськоі Академіі, за татовими власними словами - "Щоб до іжі ближче!". Не міг навіть дивитися на шовковицю, казав :"В голод наївся".
Катерина згадує, що батько завжди збирав крихти зі скатертини навіть після найщедрішого застілля.
"В кухні у нас завжди стояла миска із сухарями, що їх батько сушив, бо викинути хліб не міг. А цвілий розмочував для голубів, зсипав у власноруч зроблену кормушку на балконі, примовляючи: "Нехай птахи їдять. Раптом що, ми їх їстимемо!". Приходили на балкон і привчені батьком ворони. Казав, що завинив воронячому роду: "Коли б не ворони, здох би я з голоду!". За місяць до смерті розповідав мені: "Я найбільше малим боявся, що мене з'їдять! Мені досі сниться, що дідок страшненький дивиться на мене, а я по очах бачу, що він мене з'їсти хоче, і біжу від нього поки не задихнусь...Ти не розумієш! Ми ж весь час чули ті розмови, хоч при дітях упівголос про це казали, але ж ми чули - у тій хаті дід онуку з'їв! У сусідньому селі діток з'їли, коли мама померла! Ми із цим жахом жили!".
Родину у голод врятували родинні реліквії, які виміняли на хліб.
"Батьків хрестильний хрестик, бабина обручка і золоті рублі, які час від часу правдами-неправдами передавала бабина сестра з Польщі, - були виміняні на борошно і врятували від смерті родину Волощуків. Крім трирічного біленького Жоржика, найменшенького з трьох синів... Ні збагнути, ні простити, ні забути - неможливо. Царство Небесне! Вічна Пам'ять!"
Коментарі