Навчив мити руки і робити наркоз - чим збагатив медицину Микола Пирогов

 

25 листопада виповнюється 210 років від дня народження видатного лікаря Миколи Пирогова. Він створив перший атлас топографічної анатомії людини та засновував військово-польову хірургію.

Пирогова також називають засновником школи анестезії. 1855 року, під час Кримської війни, був головним хірургом обложеного англо-французько-османськими військами Севастополя.

Після кримської війни Микола Пирогов разом із дружиною переїхав до Вінниці. Побудував будинок, аптеку, лікарню та сад екзотичних рослин, який він садив сам. Тут лікар жив за чітким розпорядком: прокидався на світанку, робив довгу пішу прогулянку, чай, робота в саду, у стайні чи птахівниці.

У своєму маєтку Микола помер 23 листопада 1881 року від раку. Дружині лікаря церква дозволила забальзамувати тіло. Зараз воно зберігається у склепі церкви біля будинку-музею Миколи Пирогова у Вінниці.

1. Винайшов сучасну анестезію. На той момент це була неймовірна інновація, яка дозволила знеболювати пацієнтів перед операцією. У минулому всі операції проводилися без нормальної анестезії.

У травні 1847 року він публікує свою монографію на цю тему. У монографії він дає рекомендації, що спочатку необхідне проведення тестового наркозу, так як реакція організму на введення наркозу у кожної людини строго індивідуальна. Для пацієнтів, які не бажали вдихати пари ефіру, він пропонує введення наркозу ректально.

2. Винайшов гіпсову пов'язку для фіксації кісток після перелому. Розробив основи топографічної анатомії. Першим у світі використовував унікальний штучний склад для подовження занадто короткої кістки.

3. Вніс величезний внесок і в розвиток анатомії в цілому. За свою медичку практику Микола Пирогов провів тисячі розтинів, вивчаючи найдрібніші деталі людського тіла. Одного разу протягом місяця він провів понад 800 розтинів, тобто по 25-26 щодня. Тоді Пирогов винайшов топографічну анатомію, що істотно поповнила багаж знань хірургів про людське тіло.

 

4. Вперше ввів обов'язкове первинне сортування поранених. Пирогов ділив їх на 4 групи. Смертельно пораненим надавали допомогу священики і медсестри. Важкопораненими, що потребують негайної допомоги, лікарі займалися в першу чергу. Тих, кому не потрібна була термінова операція, відправляли в тил. Легкораненим, яких можна було швидко повернути в стрій, займалися фельдшери.

5. Пирогов вперше звернув увагу на санітарну обробку рук та одягу лікарів та медсестер.

"Причин смерті треба шукати не в операції, а в поширеному з незвичайною силою міазмі", - казав Пирогов своїм колегам. Йому довелося витратити багато сил на боротьбу зі звичайними для госпіталів смертельними інфекціями: гангреною, пикою, гнійним зараженням крові.

Навіть після успішної операції шанси поранених на одужання були невисокі. Збудники інфекцій передавалися від хірургів, які нехтували додатковою обробкою рук і оперували поранених в одній і тій же одязі, від сестер милосердя, промивали однією губкою декількох пацієнтів. Пирогов домігся видалення з усіх хірургічних ліжок гнійних відділень, вимагав, щоб перед операціями проводилася обробка одягу, інструментів, рук хірургів. З усіх антисептиків надавав перевагу карболову кислоту або хлорне вапно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як змінилися знеболювальні за два століття

×