пʼятниця, 22 лютого 2013 13:47

Національний університет оборони України носитиме ім'я радянського генерала

Автор: Фото: nsku.ck.ua
 

Національному університету оборони України указом президента № 85/2013 присвоєно ім'я генерала армії Івана Черняховського.

Іван Даниилович Черняховський — радянський воєначальник, Двічі Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командуючий 60-ю армією Воронезького фронту, згодом Першого Українського фронту, генерал-лейтенант; командучий військами 3-го Білоруського фронту, генерал армії.

Народився 16 (29) червня 1906 року в селі Оксанина на Черкащині. Вихідець з родини бідного селянина, він працював на "чорних" роботах - був пастухом, помічником слюсаря, колійним працівником на залізниці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Порядних людей у владу треба заганяти палицею - генерал-лейтенант СБУ

Його  перша вчителька Любов Донець описала Черняховського так: "Це був красивий хлопчик: смуглолиций, очі карі, волосся  хвилясте. Дуже допитливий і жадібний до знань. Коли вербівці йшли до школи, а йти треба було 7 верств, Ваня незмінно крокував попереду всіх. Пам'ятаю, як після смерті батьків  Ваня вимушений був залишити школу і стати пастухом. Бувало вижене він череду в поле, а сам береться до книг. Я запитувала його, коли він приходив до мене за поясненнями нового матеріалу, чи не втомився він бува, Ваня завжди відповідав: "... ноги трохи втомилися, а так ні".

Ситуація змінилася, коли навесні 1922 року Черняховський екстерном склав іспити за курс неповної середньої школи і був обраний секретарем Вербовського комсомольського осередку. Через два роки пішов у Червону Армію. З вересня 1924 по жовтень 1925 року був курсантом Одеської піхотної школи, до якої спрямований за комсомольською путівкою Новоросійського окружного комітету комсомолу. З жовтня 1925 по серпень 1928 року — курсант Київської артилерійської школи.

Член ВКП(б) з 1928 року. У 1930 році закінчив вечірню середню школу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гітлер ледь не потрапив у полон у Запоріжжі

Майже за три роки поперемінно був командиром різних корпусів і загонів. З травня 1931 по травень 1932 року — слухач Військово-технічної академії імені Ф. Е. Дзержинського. З травня 1932 по листопад 1936 року — слухач командного факультету Військової академії механізації і моторизації РСЧА. Володів французькою мовою.

Радянсько-німецьку війну зустрів на посаді командира 28-ї танкової дивізії 12-го механізованого корпусу Прибалтійського Особливого військового округу (з червня 1941 — Північно-Західного фронту). З 15 червня по 25 липня 1942 року — командир 18-го танкового корпусу Воронезького фронту. З липня 1942 по квітень 1944 року — командувач 60-ю армією Воронезького фронту (з 23 березня 1943 року — Курського, з 26 березня 1943 року — Центрального, з 6 жовтня 1943 року — знову Воронезького, з 20 жовтня — 1-го Українського фронтів).

Перше звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка" отримав "за високі організаторські здібності при форсуванні Дніпра і виявлений особистий героїзм", як сказано в Указі Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року.

У квітні 1944 року — командувач військами Західного фронту, а після його перейменування — 3-го Білоруського фронту.

Автор: Фото: nsku.ck.ua
 

Про характер Івана Черняховського сьогодні можна судити хіба що з кон'юнктурних спогадів, виданих у радянський час. Серед них вирізняються слова В. Чоломбитька, який в ту пору був комісаром одного з танкових батальйонів 28-ї танкової дивізії 12-го механізованого корпусу 8-ї армії Прибалтійського ОВО, яку Черняховський очолював.

"В місті, де була розташована наша частина, Черняховський встановив суворий військовий порядок: солдати не могли ходити по містечку без діла, посильний, виконуючи вказівки, пов'язані з ходінням військовим містечком, повинен був пересуватися бігом. За порядком в містечку слідкували  спеціальні командири і сержанти, які призначалися з числа кращих, культурних, зовні охайних товаришів і хороших стройовиків", - пише він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Такого рівня лідер ОУН ще не потрапляв до чекістів живим"

Іван Черняховський загинув 18 лютого 1945 року в районі міста Мельзак (нині Пенежно, Польща) внаслідок смертельного поранення. Помер того ж дня. Похований у Вільнюсі (Литва). У 1992 році прах Черняховського був перепохований у Москві на Новодівочому цвинтарі.

Демонтований владою Вільнюса, пам'ятник Черняховському було встановлено у Воронежі. Наприкінці 1942 року 60-а армія під командуванням Черняховського обороняла, а в січні 1943-го звільняла місто.

Зараз ви читаєте новину «Національний університет оборони України носитиме ім'я радянського генерала». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

35

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути