Співробітники КГБ УРСР арештували 14 дисидентів у Києві та Львові 12 січня 1972 року. Усіх звинувачували в "антирадянській агітації і пропаганді" та "участі у вертепах".
Операція носила кодову назву "Блок". Початок їй дала "Справа Добоша", коли радянські агенти затримали підданого Бельгії Ярослава Добоша. Чоловік намагався вивезти за кордон перефотографований "Словник рим української мови" та зустрічався із дисидентами. Його примусили зізнатися, наче "виконував завдання закордонного центру ОУН". Це і дало привід для арештів.
Завдяки масовим арештам влада та спецслужби прагнули розправитися із найактивнішими дисидентами і залякати інших, зупинити поширення самвидавної літератури та дотримання давніх українських традицій.
Серед арештованих того дня були Іван Світличний, Василь Стус, В'ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, Ірина Стасів-Калинець, Іван Гель та інші – учасники забороненої владою різдвяної коляди 1972-го. У їхніх квартирах проводили обшуки та вилучали особисті речі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як радянська влада боролася з Різдвом. Опублікували оперативні фото КГБ
Згідно із судовими вироками, майже всіх направили до радянських таборів суворого режиму, після яких на них чекало ще декілька років заслання. Решту насильно відправляли до спеціальних психлікарень.
Загалом протягом 1972 року заарештували та засудили 89 дисидентів, більшість із яких були вихідцями із Західної України. Розпочалися масові репресії проти української інтелігенції, що тривали до 1976-го. Це на деякий час зупинило поширення самвидаву.
З 1975 року 12 січня відзначають як День українського політв'язня.
Прем'єра фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" відбулася 4 вересня 1965-го у Києві. Українські дисиденти Іван Дзюба, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл закликали зал підвестися і висловити протест проти масових арештів.
Після акції Івана Дзюбу звільнили з роботи у видавництві "Молодь" і виключили з аспірантури Київського педагогічного інституту, В'ячеслава Чорновіла звільнили з редакції газети "Молода гвардія", Василя Стуса відрахували з Інституту літератури АН УРСР.
Коментарі