Могла стати дружиною імператора та вбила тисячі древлян: загадкова історія княгині Ольги

20

Фото: Wikipedia

24 липня вшановують пам'ять святої рівноапостольної княгині Ольги. Історія України знає чимало прикладів жіночої сили та незламності, але правителька – одна із найяскравіших постатей. Вона увійшла в історію як творець державного та культурного життя в Київській Русі.

Про Ольгу складають легенди, її історія викликає багато питань та здогадок. Про найцікавіше з біографії княгині розповідає Gazeta.ua.

 

Ольга – одна з найяскравіших жінок Давньої Русі. Свята княгиня прийшла до влади по смерті князя Ігоря і була гідною правителькою краю близько 20 років, продовжуючи чинити значний політичний вплив і під час правління її сина, Святослава.

З ім'ям Ольги пов'язаний прихід християнства в Київську Русь. У 954 році княгиня здійснила паломництво до Константинополя, де вона прийняла святе хрещення, отримавши церковне ім'я Олена, а хрещеним батьком став імператор Костянтин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Київський торт" та львівський сирник – який вигляд мають головні смаколики українських міст

Ольгу вважають покровителькою православної віри. Завдяки її діяльності на Русі почали будувати храми, встановлювати хрести і знищувати язичницьку символіку. А пізніше її онук, князь Володимир, що згодом хрестив Русь, прийняв хрещення саме за її прикладом.

Походження Ольги

Дослідники сперечаються щодо походження великої княгині. Деякі науковці вважають, що Ольга має варязьку кров. Вона народилася у Пскові. Це припущення з'явилося, бо її ім'я відповідає древньоскандинавському – Helga.

 

Є також версія, що дружина Ігоря була слов'янкою. Болгарські вчені переконують, що Ольга – болгарського походження. Дослідники припускають, що княгиня родом не зі Пскова, а зі схожого за звучання міста Плиска, який колись був столицею Болгарії.

За галицькою версією, майбутня правителька Русі народилась у Плісненьську, сучасному с. Підгірці, Львівської області. Її батьками були Олег і Хельгі – онук данського правителя Хельги і дочка східнослов'янського князя Будимира.

Знайомство з Ігорем

Знайомство Ігоря та Ольги в різних джерелах описується по-різному. Але часто згадується історія, про зустріч на переправі.

 

Князь був на полюванні. Переправлявся через річку, а перевізником була Ольга, переодягнена в чоловічий одяг. Ігор здогадався, що перед ним – жінка. Він тут же зробив нескромну пропозицію юній Ользі. Його чекала відмова. Ольга відповіла монарху: "Нехай я молода і незнатна, і одна тут, але знай: краще для мене кинутися в річку, ніж стерпіти наругу".

Коли настав час князю шукати наречену, він згадав норовливу і мудру Ольгу.

Помста древлянам

У 945 році князь Ігор пішов у похід на древлянські землі, щоб зібрати данину. Проте того разу податок мав бути вищим – це дуже обурило древлян. Вони стратили Ігоря, прив'язавши його до двох зігнутих дерев і розірвавши надвоє.

Згодом древляни надіслали до Ольги своїх послів, які розповіли княгині про страту її чоловіка. Вони також запропонували їй одружитися з їхнім князем. Ольга спочатку погодилася на пропозицію та пообіцяла вшанувати древлян належним чином. За її наказом слуги посадили послів у човен та урочисто пронесли двором. А далі їх кинули у заздалегідь вириту яму, в якій і поховали живцем. Стоячи над послами, коли їх засипали землею, Ольга сказала: "Чи задоволені ви цією честю?"

Наступних послів спалили в лазні, поки вони готувалися до зустрічі.

 

У древлянському місті Іскоростень, де було вбито її чоловіка, княгиня звеліла насипати над його гробом велику могилу і оплакувала його. Там вона вирішила помститися всім древлянам. Оточивши місто, княгиня попросила у них найменшої данини: зібрати з кожного двору по три голуби і три горобці. Древляни погодилися. Ольга наказала прив'язати до лап птахів запалений трут, і ті рознесли полум'я на древлянські поселення, спаливши їх ущент.

Ольга могла стати дружиною імператора?

Є легенда, що прославляє гострий розум княгині Ольги. Говорять, що, коли вона приїхала до Константинополя, то її довго, десь близько півроку, протримали, не допускаючи до зустрічі з імператором – за церемоніалом того часу.

Після зустрічі з княгинею імператор помітив її красу і вирішив одружитися з нею. Ольга була проти цього, але відкрито не виступила. Вона поставила умову, що перед одруженням вона має охреститись, а хрещеним батьком має бути сам імператор Костянтин.

 

Коли княгиня прийняла хрещення, імператор знову почав розмову про одруження. Але Ольга відповіла: "Чи може донька одружуватися з батьком?"

Імператор відпустив Ольгу додому, зрозумівши, що його перехитрили. Він багато обдарував її перед цим.

Рекорд мирного правління

Після придушення бунту древлян княгиня Ольга близько 20 років правила без жодних воєн. Це рекорд для будь-якого давньоруського правителя.

×