91-річний Іван Гречко розповів Gazeta.ua про свої дитинство, яке минуло під час Другої світової війни.
"Совіти прийшли 10 чи 12 вересня 1939 року. Залишили нас у тій самій 3-й клясі, але програма вже була інша – без релігії. Я добре вчився. Наприкінці року похвальну грамоту дали мені й Цилі Ротфельд. 1942-го всю її родину вистріляли німці. Керівників "Просвіти", а то були адвокати та священники, більшовики одразу арештували. Понині не відомо, де вони. Зачався голод. У склепах нічого не було, крім ниток і подібного непотребу. Щоб купити хліба, увечері ставали в чергу. А як удосвіта привозили, то люди ребра ломили, щоб узяти.
Як німці підходили, то совіти складали награбоване на "полуторки" (вантажівка Газ-ММ. – Gazeta.ua) і втікали до своїх частин у Делятині чи Коломиї. Перед від'їздом розстрілювали людей. Наш сусід був діяльний українець. То за ним верталася група з 4 чоловік, щоб убити", - пригадав Іван Гречко.
У Надвірній жили до 3 тис. євреїв.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У хаті жили 9 сімей - 93-річна постраждала від операції "Вісла" показала столітні фото
"Німці зробили 2 гетто – для бідних і багатих. Вистрілювати почали з 1-го. Ми малими бігли дивитися, як їх ведуть. Ішли по сотні сім'ями, дітей тримали на руках. Були спокійні, смиренні чи приречені. Їх супроводжували гестапівці й поліцаї. Вели в Буковинку – так ліс називали за селом. Там і закопували. Одиниці у Ворохті втекли через кордон у Румунію".
Читайте повний текст спогадів з Іваном Гречком у поточному номері журналу "Країна".
Іти до лав Організації українських націоналістів у 1940-х не було геройством, лише покликом часу, сказав Gazeta.ua 91-річний інженер, львівський колекціонер Іван Гречко. Родом із села Бистриця Рафайлова, тепер Бистриця Надвірнянського району Івано-Франківської області.




















Коментарі