Ексклюзиви
Субота, 06 січня 2018 11:10

"Лякав поглядом конвоїрів" - близькі Василя Стуса поділилися спогадами про нього

"Лякав поглядом конвоїрів" - близькі Василя Стуса поділилися спогадами про нього
80 років тому народився Василь Стус. Фото: Lovely Life

80 років тому народився український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник Василь Стус.

"Батько багато курив. Я любив цей запах диму. Ми запалювали газову грубку. Я сідав йому на коліна, а він курив і співав. У нього був дуже гарний голос. Такі моменти для мене є дуже важливі. З дитинства згадую ще той вечір, у який його арештували. У нашій квартирі панувало пригнічення та розгубленість. Я був ще маленьким п'ятирічним хлопчиком, нічого не розумів. Сховався за велике крісло і стріляв у "поганих дядьків" з лука", – згадує його син Дмитро Стус, передає "Український інтерес".

Син вдруге побачив батька у 13-річному віці.

"Я був дуже важким підлітком. Це був період мого бунту. Я звик жити з мамою та дідусем, а тут з'являється нова людина. Тоді я не визнавав його права керувати мною. Цей період був дуже складний для обох. Я говорив йому болісні тексти. Про те, як жилося у цей період мамі та "якщо ти робиш такий вибір, то нащо завів дітей".

Після того, як він очолив другий склад Гельсінської групи, до мене в школу прийшли співробітники КГБ. Вони вели розмову про "поганого батька". І це докорінно змінило моє ставлення. Спільно ми прожили п'ять місяців. Ті уроки життя "доганяли" мене десь до 40 років.

Коли його забирали вдруге, я якраз повернувся зі школи. У квартирі був безлад. Я відчував страх, приниження. Це призвело до мого емоційного вибуху. Батько намагався мене заспокоїти. Коли кегебісти вийшли, він почав писати прощальний лист друзям. Прийшла мама, почала плакати. Пам'ятаю, ми з батьком смажили картоплю та дуже її переперчили. Після арешту ми з мамою пару місяців боялись її викинути.

Коли опівночі батька виводили, він сказав мені дуже важливі слова: "Сину мій, я дуже добре розумію, що ти сьогодні пережив – приниження, відчай, безсилля – страшний коктейль для справжнього мужчини. Але я дуже тебе прошу, не дай своїм очам перетворитися на вузенькі щілинки бійниць, через які на світ фугує ненависть. Як тільки ти собі це дозволиш, світ відповість тобі тим же. Спробуй, коли не вибачити, то бодай зрозуміти цих людей". До цього часу я вважаю, що світ тримається на любові, а непримиренність і протистояння роблять нас всіх крихкими та ламкими", – розповідає він.

"Спершу ми з Василем Стусом познайомилися заочно. У 1976-му році в Україні утворили об'єднання – Гельсінську групу, серед засновників якої я був. Згодом Василь написав мені листа, що хоче вступити у неї. Я відповів, що не можу сприяти цьому, адже члени УГГ мали дотриматися певних умов. Оскільки Василь був на Далекому Сході, то зробити цього не міг. Водночас відмовляти такій людині не хотілося. Тоді я придумав створити при Українській Гельсінській Групі певний інститут, в який увійшов і Стус.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Василя Стуса спокушала україномовна КДБістка

Особисто ми познайомилися вже у в'язниці. Пам'ятаю його худим, але високим. Василь мав гарячий темперамент. Адміністрація в'язниці призначала так звану жертву, згодом нею став Стус. До нього прискіпувались з найдрібніших деталей. Людська психіка не могла цього витримати. Стус зривався, за що його саджали у карцер. Говорити нам не давали, тому ми перестукувались. Якось я побачив біля його камери двох наглядачів. Гукнув Стусу, але відповіді не було, я стукнув – відповіді не було. Потім я дізнався, що Василя забрали у центральну лікарню. Проте віри у це не було. Ми відчували, що Стус вже помер. Цікавим фактом є те, що за 12 днів після його смерті до в'язниці приїхав генерал з Москви. Після чого, загадково помер кат Василя – Журавков", – згадує Герой України, громадський діяч Левко Лук'яненко.

Про Стуса у своїх нотатках згадує В'ячеслав Чорновіл. На той момент він був членом Української Гельсінської Групи. Він писав, що Стус мав настільки твердий погляд, що лякав конвоїрів. За це його часто саджали у карцер.

"Мені важко говорити про Василя, бо я разом з ним був місяцями, особливо у київський період. Навіть не можу згадати, де я познайомився з Василем – у Возної Галі, у Світличниих. Коли я поселився у Вишгороді, я швидко знайшов, кого мені треба. Стус не був такою примітною постатю. Він був частим гостем наших зібрань, але не був велемовним. Проте, коли був потрібен рішучий крок, відразу знаходився та проявляв себе", – йдеться в його нотатках.

6 січня 1938 року у селі Рахнівка Гайсинського району на Вінниччині народився Василь Стус. "То був чоловік, який говорив і писав за будь-яких обставин ясно, як перед Богом, і платив за це життям", – згадував про нього дисидент Євген Сверстюк.

Зараз ви читаєте новину «"Лякав поглядом конвоїрів" - близькі Василя Стуса поділилися спогадами про нього». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 179
Голосування П'ятов втратить місце основного воротаря "Шахтаря" та збірної України?
  • 1) так, він регулярно помиляється і вік уже грає проти голкіпера
  • 2) ні, вкотре доведе свою психологічну стійкість і далі гратиме на потрібному рівні
Переглянути
Погода