Під впливом революційних подій у Західній Європі 1848-го в Галичині виникли національно-політичні організації. 2 травня 1848-го представники демократичних кіл українства утворили у Львові Головну Руську Раду, що стала першою українською політичною організацією.
За сприяння тодішнього губернатора Галичини та Володимирії графа Франца Зерафа Штадіона фон Вартгаузена і Таннгаузена в консисторії собору Св. Юра відбулись установчі збори Головної Руської Ради. Митрополит Михайло Левицький перебував тоді у своїй заміській резиденції в Унівському монастирі, тож зборами керував єпископ-помічник Григорій Яхимович. Його обрали головою Головної Руської Ради, хоча безпосереднім провідником став його заступник - крилошанин Михайло Куземський. Другим заступником було обрано юриста Івана Борискевича.
Основними принципами діяльності Головної Руської Ради стали вірність цісареві Фердинандові І, "конституційному царю Галичини й Володимирії", та його нащадкам, укріплення та розвиток "нашої руської народності".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За гору Маківку билось 2 курені Українських січових стрільців
Метою організації був поділ Галичини на Західну (польську) і Східну (українську). Меншість учасників прагнула створення слов'янської федерації або незалежної України.
Головна Руська Рада виступала за проведення демократичних реформ і прагнула забезпечити вільний національний розвиток українського населення. У програмній декларації Ради проголошувалося, що галицькі українці належать до великого українського народу, який тоді налічував 15 мільйонів. Згадували про їхню колишню самостійність та про часи занепаду. Документ закликав до пробудження, був адресований українському народові. Головна Руська Рада відновила герб галицько-волинських князів — золотий лев на блакитному полі — і зробила синьо-жовтий прапор національним стягом українського народу.
Діяльність Головної Руської Ради не підтримувала польська Центральна рада народова, яка домагалася, щоб українці були разом із поляками. Вона спиралася на ополячену українську шляхту, яка утворила окремий комітет і подавала супліки на ім'я цісаря.
У жовтні 1848-го Головна Руська Рада проголосила заснування культурно-освітньої організації під назвою Галицько-руська матиця. Вона мала видавати підручники для шкіл і бути осередком письменства й просвіти рідною мовою. Свою діяльність Галицько-руська матиця розпочала 1850-го.
1851-го Головну Руську Раду розпустили.
Командувач обороною Третього рейху Гельмут Вейдлінг підписав наказ про капітуляцію Берліна 2 травня 1945-го. Тоді ж у керівника німецького уряду грос-адмірала Карла Деніца відбулася нарада. Учасники визнали військову обстановку безнадійною та вирішили зосередити зусилля на порятунку німців від Червоної армії.
3 
1
Коментарі