Найбільша битва гетьмана завершилася поразкою

12-денна битва під Берестечком між козаками і поляками почалася 18 червня 1651-го. Зараз це місто Луцького району на Волині. Обидві сторони підписали невигідну для козаків Білоцерківську мирну угоду.

Польський король Ян Казимир зібрав військо - 200 тис вояків, яке вирушило до Берестечка для зведення укріпленого табору. Армія Хмельницького налічувала до 100 тис чоловік, до них приєдналось до 30 тис кримських татар під командуванням хана Іслам Гірея. Битва під Берестечком була найбільшою за усю Хмельниччину.

Однією зі складових успіху королівських військ у битві під Берестечком була нова тактика побудови й ведення бою. Війська були розставлені незвичним способом і козаки не змогли скористатися досвідом. Всі атаки зустрічалися і відбивалися з незвичайною ефективністю. Перші сутички відбулись 18 червня між невеликими підрозділами між таборами. 10 липня після втечі татар до рук поляків потрапило 18 гармат, 7 бочок пороху, 20 козацьких корогов, гетьманська булава й печатка, документи канцелярії Хмельницького та його скарбниця.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гетьман очолив повстання козаків

Битва закінчилась перемогою війська поляків, військо татар втікло. Не до кінця відомою є причина того, що хан Іслам Гірей III залишив битву. Історики в основному погоджуються, що хан був просто не зацікавлений в посиленні козацької держави.

Одразу ж після битви Хмельницький зібрав нове військо. Становище поляків теж не було найкращим, тому обидві сторони згодились на перемир'я. Козаки змушені укласти ганебну Білоцерківську угоду, що обмежувала досягнення національно-визвольної війни. На вільні українські землі поверталися шляхта й магнати, які відновлювали старі кріпосницькі порядки. Українці не бажали віддавати здобуте полякам, а поляки йти їм на поступки. Обидві сторони готувалися до нових бойових дій.

×