"Кремль не на жарт злякався" - учасник повстання в ГУЛАГу

Вячеслав Брюховецький наголосив, що Норильське повстання досі лишається маловідомим загалу — Автор: Фото: Ольга Скороход

Вчора 21 травня у "Києво-Могилянській академії" відбулися громадські слухання, приурочені до 60-річчя Норильського повстання.

Лариса Івшина, головний редаткор газети "День" і один з організаторів зустрічі звернулася до зали: "Золоте січення в українській історії проходить через Норильське повстання. Саме там люди виявили небачену висоту духу і показали на багато десятиліть приклад не тільки жертовності, а й того як можна в нелюдських умовах перемагати".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Німців викидали з вагону просто посеред степу"

Повстання в Норильському концтаборі ГУЛАГу розпочалося 25 травня й тривало до 4 серпня 1953 року, піднявши близько 20 тисяч політичних в'язнів. В історію воно увійшло як один з перших ненасильницьких опорів тоталітарній системі. Як припускають історики, саме Норильське повстання спричинило Воркутинське та Кенгірське, стало однією з причин "відлиги", появи шістдесятництва, дисидентства та, зрештою, — розпаду СРСР.

"Моє покоління виросло у вакуумі, який був створений тим злочинним режимом, - розповів почесний президент "могилянки" Вячеслав Брюховецький. - І власне для повалення цього режиму і привело це знамените повстання, яке є знаком невмирущості і сили нашого народу".

Один з лідерів повстання 86-річний Євген Грицяк, якого зала стоячи вітала оплесками, повідомив найголовніший урок, який сьогодні необхідно винести з тих подій: "Хочу звернути увагу на міжнародне значення того повстання і значення для теперішньої України. Найголовніше - ми подолали страх. А страх - це найбільший ворог людини".

У таборах Грицяк постійно й активно протистояв сваволі табірної і в'язничної адміністрації, за що мав 42 дисциплінарні покарання і за три з них — по 1 рік закритої тюрми — Автор: Фото: Ольга Скороход

Крім того, він наголосив на резонансі і доленосності повстання ГУЛАГу.

"Ми не повинні забувати, що повстання було і на Воркуті, і в Кенгирі. І це підсилює значення Норильського повстання, бо якби воно було лише одне повстання, воно не мало б таких серйозних наслідків, якби не було решти. Це була ланцюгова реакція і Кремль не на жарт злякався. Тому у Кенгирі застосували танки. Ось ви тут сидите, уявіть що проти вас застосували танки. Ви не маєте зброї. А вони пустили..."

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Митрополит Йосип Сліпий 18 років відбув у радянських концтаборах

У свою чергу, пані Івшина пригадала одну з перших зустрічей із Грицяком у 1990-х рокахта його слова, сказані тоді. З них вона винесла важливий урок:

"Учасники повстання нарікали: "Наші мучителі знаходяться у значно більш привілейованому становищі. Таке співвідношення сил має зачіпати все живе в українському суспільстві". Але далі було продовження не менш важливої думки: що робити нам далі? Переслідувати? Відбирати? Це означає, що ми з ними поміняємося місцями. Євген Степанович сказав тоді: "Ми будемо сильні тим, що ми їх простимо". Я не знаю прикладів, коли людину не тягнуло після таких випробувань до помсти. Мабуть, багато низьких інстинктів підказує помститися. Але, очевидно сила духу і перемог сприяє піднятися на іншу висоту. Але це не означає, що інші мають спокійно приймати ці пожертви. І це вже питання до наступного покоління".

У зустрічі також взяли участь засновниця музею Норильського постання в Норильську Алла Макарова (Російська Федерація), публіцист Юрій Макаров, дисидент і публіцист Євген Сверстюк, доктор юридичних наук, професор Володимир Василенко, культуролог Оксана Пахльовська, історик Володимир В'ятрович.