Костел Святого Миколая був складом, "глушилкою" та концертним залом. Чи стане знову храмом?

8

Фото: oblaci.pl

3 вересня у столичному Костелі Святого Миколая сталась пожежа. Згорів орган, постраждало внутрішнє оздоблення будівлі.

Чому відбулась пожежа

Пожежа розпочалася на першому та другому поверсі органного залу. Вогонь поширився на покрівлю. ДСНС ліквідувала загоряння на площі 80 кв м. Жертв і постраждалих немає.

"Дзвінок про пожежу надійшов о 21:49 хв. Було сильне задимлення. О 22:40 пожежу локалізували", — повідомили у відомстві.

Вогонь знищив концертний орган. Він став епіцентром пожежі.

У МВС попередньою причиною займання назвали коротке замикання в органі. Слідчі відкрили кримінальне провадження за статтею "Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки". Упродовж тижня експерти мають дати кінцевий висновок про причини загоряння.

 

Історія костелу

Костел збудував у 1899-1909 роках архітектор Владислав Городецький за конкурсним проєктом студента Станіслава Валовського.

Дозвіл на спорудження храму отримав граф Владислав Міхал Пій Браницький у імператора Миколи ІІ. Тоді у Києві мешкало понад 100 тис. поляків. Вони мали лише костел Святого Олександра. Вирішили збудувати ще один храм. 8 грудня 1896 року більше тисячі римо-католиків звернулися до київського генерал-губернатора Олексія Ігнатьєва з клопотанням, що костел Святого Олександра не може вмістити в себе одночасно понад 1,5 тис. осіб. Тому парафіяни просять дозволу спорудити в Києві новий кам'яний костел. Пообіцяли назвати його іменем Святого Миколая, нібито на честь імператора.

Статистичний комітет підтвердив, що в Києві на 1895 рік жив 33771 римо-католик. Влада вирішила піти їм на зустріч. Але потрібно було отримати дозвіл у православного митрополита Іоанікія.

"З нашої сторони немає ніяких перешкод, але вимагаємо, щоб місце під будівництво костелу відведено було не в центрі міста, бо тут є великий, з сімома престолами костел, а на одній із міських околиць. По-друге, не в близькій відстані від православних монастирів і храмів", - йшлося у його відповіді.

Поляки отримали місце, яке використовували для зберігання деревини. Вони організували комітет будівництва. Зібрали понад 200 тис. рублів пожертв.

При будівництві фундаменту храму вперше в Європі використали бетонні набивні палі. У конструкціях використовували новий на той час матеріал – залізобетон. Фігури виконали в майстерні італійського скульптора Еліо Саля.

Будівництво собору тривало 10 років. Освятили костел 6 грудня 1909 року.

 

1917-го костел закрили. Більшовики позбавили Римо-католицьку церкву права на землю та майно. Священників арештували. Настоятеля костелу Йосипа Змигродського запроторили на Соловки.

У 1930-ті роки храм використовували як склад. Під час війни у 1943 році будівлю пошкодив артилерійський обстріл. Він викликав пожежу.

По війні храм передали в розпорядження Київського державного обласного архіву. Для переобладнання будівлі зруйнували цегляні стіни. У вежах храму також містилася станція, що глушила західні радіохвилі.

13 грудня 1979 року рішенням Ради Міністрів СРСР будівлю храму назвали Республіканським будинком органної та камерної музики. Чехословацька компанія Rieger-Kloss побудувала орган із 3846 трубами з цінних порід дерева та металу. У нижній частині храму, де були надгробки, було облаштували туалети, гардероб, бар та кімнати для артистів.

Яким був стан костелу останнім часом

Будівля вимагала реставрації. Під костелом пролягає лінія метрополітену, вібрації спричиняють тріщини.

Внаслідок будівництва офісного центру в охоронній зоні костелу порушилась система дренажу і вентиляції. Почав осідати ґрунт.

 

Кому належить

З проголошенням Незалежності римо-католики вимагають повернути їм костел. Парафія Святого Миколая Римсько-католицької церкви в Україні проводить у ньому богослужіння для релігійної громади.

Указ президента від 18 серпня 2020 року зобов'язує уряд реалізувати проєкт "Будинок Музики". Мінкульт до 2023 року повинен забезпечити будівництво нового органного залу. Після цього костел Святого Миколая передадуть релігійній громаді у постійне безоплатне користування.

Як влада відреагувала на пожежу

Міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що у будівлі мала вже розпочатися реставрація зовнішнього фасаду, але йшли суди з приводу тендерів. Щодо внутрішніх робіт тривали дискусії між католицькою громадою та Національним будинком органної музики щодо того, як користуватися органом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показали понівечені вогнем вітражі костелу Святого Миколая

"Представники католицької громади вважали, що він має знаходитися не за алтарем. Але орган був побудований саме для того місця, де стояв. Розміщувати його в іншому не просто заборонено з огляду щодо закону про охорону культурної та історичної спадщини, а ще й небезпечно. Нарешті домовились і прописали дорожню карту. Колектив Національного будинку органної та камерної музики мав переїхати до Будинку музики. До цього існує відповідний указ президента та рішення уряду. Але за рік мерія міста Києва не спромоглася вирішити, де можна побудувати Будинок музики", - написав він.

У вересні 2020 року мер Києва Віталій Кличко у зверненні до Міністерства культури запропонував для будівництва Будинку музики земельну ділянку у Голосіївському районі по вулиці Теслярській, 2. Артисти вважали, що це місце для реалізації такого проекту не підходить, тому відмовились.

Чи ведуться меси

5 вересня богослужіння проводили за звичайним недільним розкладом на вулиці, поруч із храмом. Месу о 10:00 очолив єпископ Віталій Кривицький.

Що думають у Римсько-католицькій церкві і музиканти

"Орган був ніби "кісткою в горлі" в справі повернення нашої святині. Хоч ми не раз підкреслювали, що не виступаємо проти концертів органної музики після повернення храму віруючим, - прокоментував ситуацію отець Павло Вишковський, який опікується парафією Святого Миколая. - Скільки було і є намагань повернути храм зі сторони парафії, скільки було обіцянок. Навіть 20 років тому, під час візиту Святішого Отця Івана Павла ІІ до Києва, у стінах костелу Святого Миколая лунали обіцянки віддати храм вірянам".

"На дворі ХХІ століття, люди літають в космос, впроваджують нанотехнології, ведуть гібридні війни, а в цей час релігійні громади маніпулюють своїми інтересами, погрожують Божою карою і зловтішаються з них. Бо горіти нам всім у Пеклі разом з нашим органом, - написала у Facebook помічниця художнього керівника Ансамблю класичної музики імені Бориса Лятошинського Ольга Кононенко. - Не розумію, чому саме конкретній релігійній громаді має слугувати ця пам'ятка архітектури державного та й світового значення. Так, є історія побудови, так на пожертви прихожан. Але це на українській землі. Тому я хочу, щоб надалі за цю споруду дбала держава, частиною якої є я. Не як член релігійної громади, а як член українського суспільства. Ми повинні керуватися "державницькою позицією" та інтересами всього українського суспільства".

×