
Наказний гетьман Лівобережної України Павло Полуботок видав універсал, яким забороняв зловживання світських і духовних можновладців, 19 серпня 1722 року.
"Аби пани полковники, панове старшина полкова, сотники, державці духовні та світські, отамани й інші урядники, віднині ніхто не сміли козаків до приватних робіт своїх примушувати і використовувати. Це вони вміють, козаків при своїх свободах використовуючи. Ті мають тільки їх військового чину козацького пристойне відбувати й виконувати послуги", - йшлося в документі.
Також універсал передбачав і оздоровлення Генерального суду. Засідання мали відбуватись у належному порядку і не лише під наглядом полковника й судді, а й у присутності іншої козацької старшини. Судді мали бути нейтральними, чесними, розумними й вирішувати справи добросовісно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На скарб гетьмана Полуботка претендувало 350 спадкоємців
Рішення мало стимулювати ображених звертатися до козацького суду, а не до суду Малоросійської Колегії - органу, що керував українськими землями в Російській імперії. Так гетьман намагався проводити самостійну від Москви політику й зберегти українські автономію й самоврядування. За це пізніше його було кинуто до Петропавлівської в'язниці.
Павло Полуботок народився 1660 року на родинному хуторі Стара Полуботівка в заможній козацькій родині. Навчався у Києво-Могилянській академії. Після навчання одружився з Євфимією Самойлович, у подружжя народилися п'ятеро дітей. Був одним із найбільших українських магнатів того часу, цікавився історією, відреставрував чернігівський Вознесенський собор.
1722 року козацька рада обирає Полуботка гетьманом без дозволу царя Петра І. Гетьман проводить фінансові та судові реформи, забороняє чиновникам примушувати козаків до робочих повинностей. Полуботок відкрито протистоїть Росії, й цар арештовує його та козацьку старшину. Гетьман помирає в Петропавлівській фортеці через два роки. За переказами, перед арештом встиг частину свого скарбу передати через синів на зберігання в англійський банк.
Коментарі