Доктор теології і доктор філософії Андрей Шептицький 29 січня 1901 року номінований Папою Левом XIII митрополитом Галицьким, архієпископом Львівським і єпископом Кам'янець-Подільським.
За рік до цього імператор Франц Йосиф I номінував Андрея Шептицького на Станіславівського єпископа. Після смерті митрополита Юліана Сас-Куїловського Шептицький став Галицьким митрополитом. Інтронізація відбулася в соборі св. Юра у Львові.
Посада вимагала активної громадської діяльності: він був депутатом галицького крайового сейму та австрійського сенату, очолив делегацію до Франца-Йосифа І, яка вимагала рівних прав для українців Галичини, реформував богословську освіту, підтримував українські приватні школи та культурно-просвітницькі товариства, мистецтво, а 1914 року за ініціативи Шептицького у Львові був створений український університет.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бій під Крутами: студенти затримали удесятеро більшу армію
За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном. Щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям.
Після російської окупації в ході Першої світової війни Галичини за прихильність до Габсбурзької монархії Шептицький 1914 року заарештований, перебував на засланні у Новгороді, Курську, Суздалі та Ярославлі, де продовжив свою екуменічну діяльність. Звільнений невдовзі після Лютневої революції. У 1925 році Андрей Шептицький обраний дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка.
Він радо вітав Акт відновлення української державності 30 червня 1941 року, покладаючи сподівання на німців написав вітального листа Гітлеру. Побачивши справжню суть нацистської політики, Шептицький активно виступив проти терору німецької окупаційної влади, в исловив протест проти знищення євреїв. Сам врятував понад 150 євреїв, серед яких був і рабин Львова Давид Кахане з дружиною і дочкою.
Помер Андрей Шептицький 1 листопада 1944 року у віці 79 років у зайнятому Червоною Армією Львові і був похований у крипті собору Святого Юра.
29 січня 1918 року відбувся бій під Крутами. Тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії та загоном із київських курсантів і козаків "Вільного козацтва" у кількості близько 400 вояків.
3 
1
Коментарі
1