До революції по Києву ходили лоточники і продавали свій товар по вулицях і подвір'ях. За словами києвознавця Дмитра Малакова, найпоширенішими стали кіоски з пресою, причому газети не обов'язково треба було купувати. Їх розвішували на спеціальних щитах поряд з кіосками по всьому місту - в парках, поряд з філармонією і консерваторією.
Коли в 1934 році Київ став столицею України, на його вулицях з'явилися перші МАФи. Виглядали вони гідно - кіоски були стилізовані під українське бароко або візантійський стиль, прикрашені майстерним різьбленням по дереву чи розписною керамічною плиткою. Створювалися вони за проектами відомих архітекторів, наприклад, Петра Захарченка або Василя Кричевського. Встановлювали їх в найбільш людних місцях: напроти оперного театру, біля стадіону Динамо, на Хрещатику. Найяскравішими були тютюнові кіоски Кричевського, які простояли до 1950-х років.
До війни в столиці з'явилися кіоски з газованою водою - вони були як стаціонарні, так і пересувні. Це був візок на двох велосипедних колесах під тентом з баламбончиком, з двома стійками з сиропом, а обслуговувала клієнтів продавщиця в білому накрохмаленому халаті.
В 50-ті роки в Києві поставили кіоски "Книги". Такі можна було зустріти на площі Калініна (нинішньому Майдані Незалежності) та в інших районах міста. Але наймасовішими були кіоски "Союздрук", де продавалися газети, журнали, листівки, конверти.
В 60-ті з'явилися автомати, в яких крім газованої води можна було купити пиріжки. У той час поснідати можна було на 11 копійок.
У 60-70-х мінімалістичний стиль МАФів не вписався в архітектуру центру міста.
В ці роки для Хрещатика розробили спеціальний дизайн МАФу, який зберігся до цих пір, незважаючи на численні реконструкції центру.
Історики кажуть, що кіоски не були масовим явищем ні в 60-х, ні в 70-х роках, торгівля здійснювалася на перших поверхах будинків, в приміщеннях, які зараз зайняли банки і аптеки.
МАФи з'явилися як наслідок знищення комфортного життя, коли можна було купити хліб і молоко в будинку навпроти.
1 
1
Коментарі