Зниклу експедицію Девіда Лівінгстона - відомого дослідника Африки, знайшли 3 листопада 1871 року у Центральній Африці. Хворого мандрівника лікувало місцеве плем'я.

Шотландський місіонер і лікар Девід Лівінгстон в 1840 році вирушив як проповідник християнської релігії в Південну Африку. Лівінгстона цікавили також подорожі та спостереження. В 1849 році він пройшов через пустелю Калахарі до озера Нгамі, де ще ніколи не бували європейці. Наступного року він досяг верхів'їв великої річки Замбезі.

В 1855 році мандрівник вирішив знайти дорогу на схід – до Індійського океану. Невдовзі перед Лівінгстоном постав величезний водоспад завширшки близько 1800 м, води якого впадали в ущелину з висоти 120 м. Відкритому водоспаду мандрівник дав назву Вікторія, на честь англійської королеви.

В 1857 році, повернувшись на батьківщину, Давид Лівінгстон видав книгу, що прославила мандрівника - "Подорожі та дослідження місіонера в Південній Африці". Книгу було перекладено майже на всі європейські мови.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятник президентам висікли з гори

В 1871 р. хворий на лихоманку Лівінгстон зупиняється в місцевості Уджіджі біля озераТанганьїка. Його лікуванням займаються місцеві знахарі. Починаючи з 1871 року, в Центральну Африку почали направлятись експедиції на пошуки Лівінгстона, який втратив за цей час зв'язок з Європою. Одна з таких експедицій, яку очолював Генрі Мортон Стенлі, виявила місцезнаходження хворого мандрівника.

Лівінгстон, зрадівши приходу європейців, вирушив разом зі Стенлі в складі його експедиції досліджувати північну Танганьїку. Але Лівінгстон захворів на дизентерією та помер 1 травня 1873 року в селищі Чітамбо на березі Бангвеулу. Слуги-африканці забальзамували тіло мандрівника та несли його близько 1500 км до берегів Індійського океану, звідки його відправили до Лондона. Лівінгстон похований у Вестмінстерському абатстві - усипальниці королів та відомих людей Англії.

×