Це іспит на національну та політичну зрілість - владу просять розібратись із меморіалом в Бабиному Яру

Представники української культурної та наукової спільноти звернулися до президента Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та мера Києва Віталія Кличка з вимогою взяти повну державну відповідальність за створення Національного меморіяльного комплексу в Бабиному Яру.

Приводом для звернення став черговий скандал навколо діяльности Меморіяльного центру Голокосту "Бабин Яр" (МЦГБЯ), заснованого 2016 року з ініціятиви та коштом російських бізнесменів Міхаіла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана. Від самого початку цей проєкт викликав суттєві заперечення представників української наукової спільноти і єврейської громади через накинуту спонсорами-замовниками неприйнятну ідеологію та обрану ділянку для будівництва, розташовану на території колишніх київських кладовищ, - пише міжнародний оглядовий портал "Критика".

Минулої осені художнім керівником МЦГБЯ було призначено контроверсійного російського режисера Іллю Хржановського. Це призначення супроводжувалося повною зміною команди МЦГБЯ і гучними заявами його колишніх чільних співробітників, зокрема відомих зарубіжних науковців. Усе це, на думку авторів звернення, вчергове висвітлило засадничу ваду діяльності МЦГБЯ – абсолютну непрозорість і непередбачуваність ухвалення ключових рішень, впливу на які не має ані Українська держава, ані українське громадянське суспільство.

Автори звернення переконані, що питання щодо вшанування жертв Бабиного Яру й облаштування в ньому меморіялу повинно перебувати винятково у віданні та під контролем Української держави й українського громадянського суспільства і не може бути передане в руки іноземних громадян чи приватних структур.

Автори звернення вимагають покласти відповідальність за процес меморіалізації Бабиного Яру на Український інститут національної пам'яті. В основу державних заходів у цьому напрямку має лягти Концепція комплексної меморіялізації Бабиного Яру, яку підготувала робоча група українських науковців при Інституті історії України НАНУ на виконання розпорядження Кабінету міністрів України від 26 липня 2018 р. та на замовлення Міністерства культури України і Національного історико-меморіяльного заповідника "Бабин Яр".

Безпосередню реалізацію проєкту має здійснювати Національний історико-меморіяльний заповідник "Бабин Яр", при якому має бути створено Наглядову раду з представників українського громадянського суспільства, державних інституцій, наукового співтовариства та меценатів. Фінансування Національного меморіального комплексу у Бабиному Яру має відбуватися за рахунок коштів державного бюджету та благодійних пожертв.

Автори звернення наголошують, що усі ми як політична нація несемо спільну відповідальність за збереження пам'яті про трагедії, які сталися на наших теренах. Наша спроможність упоратися із завданням комеморації цих місць є глобальним викликом і сучасним іспитом на національну та політичну зрілість і водночас перевіркою, наскільки ми звільнилися від постколоніяльної свідомости, комплексу меншовартости й залежности від інших держав і груп, які намагаються формувати цю історичну пам'ять замість нас або ж нав'язують нам власні комеморативні практики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні знімають фільм про події Бабиного Яру

Станом на вечір середи, 13 травня, звернення підписали понад 470 осіб, серед них:

Чинні та колишні учасники Ініціятивної групи "Першого грудня" В'ячеслав Брюховецький, Оля Гнатюк, Володимир Єрмоленко, Євген Захаров, Йосиф Зісельс, Ігор Козловський, Мирослав Маринович, Всеволод Речицький, Ярослав Яцків;

Правозахисник і колишній політв'язень Микола Горбаль;

Архиєпископ Ігор Ісіченко;

Народні депутати Володимир В'ятрович і Микола Княжицький;

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров;

Письменники Оксана Забужко, Ірена Карпа, Маріанна Кіяновська, Андрій Курков, Андрій Любка, Богдана Матіяш, Василь Махно, Катя Петровська, Петро Рихло, Микола Рябчук, Остап Сливинський;

Історики Алла Атаманенко, Геннадій Боряк, Тамара Вронська, Олексій Гарань, Ігор Гирич, Максим Гон, Ярослав Грицак, Леонід Зашкільняк, Віктор Даниленко, Геннадій Єфіменко, Оксана Кісь, Сергій Кот, Олександр Лисенко, Надія Миронець, Іван Монолатій, Олександр Мотиль, Віталій Нахманович, Тетяна Пастушенко, Іван Патриляк, Йоханан Петровський-Штерн, Анатолій Подольський, Катерина Смаглій, Олена Стяжкіна, Юрій Шаповал, Наталя Шліхта, Лариса Якубова;

Дипломати Данило Лубківський та Володимир Огризко;

Журналісти та публіцисти Олександр Зінченко, Зоя Казанжи, Віталій Портников, Тетяна Терен, Сергій Тихий;

Філософи Євген Бистрицький, Сергій Грабовський, Віктор Єленський, Вахтанґ Кебуладзе, Тарас Лютий, Костянтин Сігов, Людмила Филипович;

Редактори і видавці Тарас Возняк, Олександра Коваль, Андрій Мокроусов, Оксана Форостина, Тетяна Хорунжа;

Освітяни та науковці Михайло Гончар, Тарас Добко, Володимир Дубровський, Володимир Казарін, Сергій Квіт, Наталя Климовська, Євген Магда, о. Богдан Прах, Юрко Прохасько, Сергій Рябченко, Ігор Скочиляс, Елеонора Соловей, Любомир Тарновський, Олег Турій, Борис Херсонський, Павло Хобзей;

Художники Матвій Вайсберг та Ірина Климова;

Музейники Людмила Губіанурі, Ольга Друг, Іван Козленко, Микола Кушнір, Тетяна Люта, Данило Нікітін, Ольга Мельник, Ігор Пошивайло, Олесь Пошивайло;

Українські та єврейські громадські діячі Михайло Басараб, Юрій Гончаренко, Богдан Кожушко, Галина Койнаш, Андрій Левус, Роман Спектор, Тарас Стецьків, Олександра Супряженко, Іза Хруслінська, Мейлах Шейхет.

З повним текстом звернення та списком підписантів можна ознайомитися на сайті "Критики".

Підписати звернення можна тут.

×