З 4 по 10 липня у Житомирському національному університеті імені Івана Франка проходила IV міжнародна літня школа соціальних наук, присвячена проблемі насильства на теренах радянського та пострадянського простору.
Цьогоріч школа зібрала 21 молодого науковця (з них 2 представники українських вишів) в царині історії, політології, соціології, антропології, міжнародних відносин з Франції, Польщі, Румунії, Росії, Білорусі, Австрії, Німеччини, США, та інших країн. Попередні роки школа відбувалася в Умані (2009), Дніпропетровську (2010) та Острозі (2011), де учасники обговорювали проблеми пам'яті та політики пам'яті, тяглість та трансформацію радянських практик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До 1941-го із Закарпаття до СРСР втекло 10 тисяч селян
За словами Анни Колін-Лєбєдєв (Центр дослідження Росії, Кавказу та Центральної Європи, Франція – CERCEC, EHESS/CNRS), організатора та натхненника школи, тема насильства є доволі чутливою як для України, так і для Житомирщини зокрема.
"Згадаймо хоча б, що діялося тут в роки Другої світової війни. З початку нашої каденції в Україні, головне питання полягало в тому, як залучити та зібрати саме молодих українських дослідників. На жаль, це все ще закордонна школа в Україні, а не власне міжнародна українська школа", - повідомила вона.
Як висловився аташе з питань науки та культури Посольства Франції в Україні Гійом Колін: "Уже вчетверте ми підтримуємо проведення літньої школи в Україні. Нас передусім цікавить розвиток інтересу до України як у Франції, так і в інших країнах. Це також можливість для українських учасників налагодити контакти із закордонними колегами. Окрім того, Україна – унікальне та зручне місце для організації міжнародних подій, адже тут діє безвізовий режим".
"Участь у школі була дуже цікавою для мене, - ділиться думками дослідниця з університету Гумбольдта (Берлін, Німеччина), яка презентувала свій проект "Масові ґвалтування та гендерні відносини: приклад Червоної Армії, 1941-45". - Спочатку хотіла досліджувати жіноцтво в Червоній армії, але виявилося, що усі спогади написані в основному чоловіками, які зазвичай описують жінок у війську виключно як проституток. Це змусило мене поглянути в іншому напрямку – чому чоловіки саме так говорять про жінок, як формувалася їхня маскулінність та які вияви мала. Боюся, якщо в Росії дізнаються тему мого дослідження, то не зможу отримати візу. Такі випадки уже траплялися із моїми друзями".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві презентували збірник унікальних дипломатичних документів
Павел Ленорманд (Прага, Чехія) зараз пише у французькому університеті дисертацію про проблеми інтеграції словацьких офіцерів у Чехословацькій армії у повоєнний період: "Участь у школі – унікальна можливість для порівняння. Ситуація в Україні мені нагадує Чехію та Словаччину десять років тому, коли місцеві історики досліджують дуже цікаві речі, але їхні напрацювання так і не стають доступними для ширшої європейської публіки. Щодо мого дослідження, то армії зазвичай мають хороші архіви. Моя магістерська робота була про Чехословацьку армію в екзилі (базувалася у Франції у 1939-40). Але мені хотілося знати більше, що трапилося з її вояками після повернення, після війни, як взагалі діє багатоетнічна армія, у якій також були і українці".
"На мою думку, це є нетипова літня школа, - зазначив Домінік Арел, завідувач кафедри українських студій університету Оттави, Канада (Chair of Ukrainian Studies, University of Ottawa). Це швидше семінар, де кожен учасник має 45 хвилин, аби представити свій дослідницький проект, отримати коментарі фахівця в цій галузі, а також відповісти на запитання аудиторії. Звичайний формат конференцій таких можливостей не надає. Участь в організації цієї школи - це наша місія для розвитку україністики за кордоном, налагодження партнерських контактів та створення форуму для обговорення актуальних проблем".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вони зійшлися в січні 1918 року" - у Києві презентували книгу про рід Шульгиних
Перед учасниками школи також відбулася презентація міжнародних проектів "Розуміючи насильство в Росії: війна, інституції, суспільство" (Understanding Violence in Russia: War, Institutions, Society), та "Звукові архіви: європейська пам'ять про Гулаг", сайт проекту http://museum.gulagmemories.eu/en/home/homepage.
Окрім наукової компоненти, учасники відвідали місця пам'яті про війну у Житомирі та Бердичеві, Тригірський монастир, палац Терещенків в Денешах, та зустрілися з представниками Житомирської організації ветеранів війни в Афганістані.
Організатори та партнери школи: Посольство Франції в Україні, кафедра українських студій університету Оттави (Канада), Вища школа соціальних наук (Франція) – EHESS, дослідницькі проекти "Understanding Violence in Russia (russiaviolence.hypotheses.org) та "European Memories of Gulag" (museum.gulagmemories.eu), Докторська школа НаУКМА, Житомирський національний університет імені Івана Франка, інтернет-мережа historians.in.ua.
2 
1
Коментарі
5