вівторок, 24 липня 2012 18:00

Чим жила Україна в липні 1937-го: про що писала радянська преса

  Робітники механікоскладального цеху заводу ”Ленінська кузня” слухають повідомлення прокуратури СРСР про ”ворогів народу” Тухачевського, Якіра, Уборевича та інших колишніх воєначальників Червоної Армії. Київ, літо 1937 року
Робітники механікоскладального цеху заводу ”Ленінська кузня” слухають повідомлення прокуратури СРСР про ”ворогів народу” Тухачевського, Якіра, Уборевича та інших колишніх воєначальників Червоної Армії. Київ, літо 1937 року

Літо 1937 року пам'ятне перельотом Валерія Чкалова через полюс до Америки. Та доки радянські льотчики — "сталінські соколи" — здіймалися "все вище, і вище, і вище", ворог першої у світі соціалістичної батьківщини робітників і селян не дрімав. Шпигуни і диверсанти, підлі зрадники і запроданці так і норовили підірвати її міць, а якщо вдасться — взагалі стерти з поверхні землі. Періодика того часу переповнена істерією шпигуноманії. Схоже, верховні комуністи відчули провал своєї господарської політики і, побоюючись народного невдоволення, вдарили першими.

Сталінський терор 1937–1938 років розпочався з рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 2 липня 1937 року "Про антирадянські елементи". Усі місцеві органи влади були зобов'язані подати до ЦК два списки. Перший — тих, які підлягають розстрілу чи висилці або ув'язненню в таборах. Другий — склад "трійок", які мали це виконувати. До останніх зазвичай входили начальник місцевого НКВС, перший або другий секретар обкому ВКП(б) регіону та прокурор або його заступник.

Сплеск репресій почався у першій половині серпня і тривав до жовтня 1938-го. За цей період НКВС арештувало майже 1,5 млн чоловік. Близько 700 тис. із них були розстріляні. Тобто в середньому по 1000 розстрілів у день.

Ще у травні 1937-го "Комуніст" — тодішня головна газета Радянської України — повідомляла, що "погані" голови колгоспів отримували максимум по чотири роки тюрми. У липні — вже по вісім–десять. А в серпні керівництво цілих районів почали скопом розстрілювати.

Той рік був останнім і для самої газети. Під час масових чисток була репресована значна частина її редакції. Із січня 1938-го вона почала виходити під назвою "Радянська Україна" й проіснувала з нею до часів незалежності.

 

Отже, літо 1937-го. Чим живе Українська РСР і що пише про це тодішня головна газета республіки?

Статті: "Шпигуни і диверсанти в рясах", "Естрада в руках пройдисвітів", "Інститут мовознавства — логовище буржуазних націоналістів", "Добити буржуазно-націоналістичне охвістя в організації художників!", "Країна вітає бойового наркома тов. Єжова з високою і заслуженою нагородою Орденом Леніна!", "Кожен з нас буде чекістом!"

На сільську тему:

"На Одещині не борються з антикомбайновими настроями: на 30 червня по області зібрано урожай з 110 000 га, а комбайнами впорано тільки 56 тис. га"

Історія зі свинею

Спеціальна постанова уряду зобов'язує кожного громадянина, який коле свиню, здавати шкуру на заготпункт. Та злочинно порушують цю постанову в Староушицькому районі. Голова Косіковської сільради, райветлікар, інспектор райміліцїї та інші покололи кабанів, а шкур не здали. Дійшло до того, що заступник голови райвиконкому смалив кабана на майдані перед будинком рад.

У кабінет до голови райвиконкому Топоркова зайшла колгоспниця зі скаргою: "Начальник міліції мене оштрафував на 100 карбованців за те, що я не здала шкури. Але чому він не оштрафував вашої дружини, яка разом зо мною смалила кабана?". Тоді Топорков написав резолюцію на скарзі: "Від штрафу звільнити"...

Постанова ЦК КП(б)У "Про стан радіокомітету"

Радіокомітет УРСР і облрадіокомітети засмічені ворожими елементами. Колишній голова радіокомітету т. Кулик І.Ю. не вжив заходів до очищення радіокомітету від ворожих елементів. ЦК КП(б)У ухвалює:

1. Зняти т. Кулика з роботи директора Партвидаву.

2. Голову радіокомітету т. Грекуна за те, що не вжив заходів по очищенню апарату, та за приховування від партії своїх троцькістських виступів у 1923 році — з роботи зняти й з лав партії виключити.

21 липня

Ще одна ворожа вихватка в радіомовленні

Учора ввечері радіослухач тов. Гурович подзвонив до редакції "Комуніста" і звернув увагу на те, що під час передачі нічного випуску "Останніх вістей" на радіостанції ім. Косіора трапилася підозріла перерва.

Наївне пояснення з цього приводу дав черговий інженер радіостанції Сидоренко. Бачте, о 22 годині 43 хвилини раптом подзвонили з Київенерго і попросили дозволу на кілька хвилин виключити передатчик станції ім. Косіора — мовляв, для того, щоб ліквідувати якусь аварію на підстанції!

Друга пригода в той же вечір сталася о 23.30. Ледве диктор оголосив про початок нічного випуску "Останніх вістей", як раптом передатчик перестав працювати. Передача відновилася через 20 секунд, але цього було досить, щоб спаплюжити передачу Постанови ЦВК СРСР. Залізною рукою треба забезпечити суворий більшовицький лад у всій системі радіомовлення.

24 липня

Героїчний вчинок

У ніч на 22 липня у Київському аеропорту були нічні тренувальні польоти. На одному з літаків піднявся у повітря пілот В. Лобов. Згори він помітив, що на полі біля с. Красилівка блиснув вогник. У Лобова виникло підозріння. Він узяв напрям на вогник. Сумнівів бути не могло — тут діє ворог. Пілот знизився й побачив темну постать, що підпалювала копи колгоспного хліба. Злочинець сів на коня й поскакав до села, але пілот не дав йому здійснити цей намір. Бриючим польотом назустріч злочинцеві летів літак. Переляканий кінь підвівся дибки й скинув верхівця. Злочинця затримано й передано до органів НКВС. Виявилось, що це О. Самсоненко, у минулому він вже судився за ряд злочинів.

Уряд ухвалив достроково звільнити за ударну роботу на будівництві каналу Москва–Волга 55 тис. ув'язнених. Для їх відправлення до різних районів радянської країни організовано спеціальні евакопункти. Кожному видано безплатний проїзний квиток і грошова нагорода в 100–500 крб (кілограм пшеничної муки коштував тоді 3,50 крб, а а кілограм яловичини — 14. — "ГПУ"). На пунктах влаштовуються концерти, укладаються договори на роботу на нових будовах. Багато цих людей стали досвідченими бетонниками, арматурниками, теслями.

Вирок у справі шкідницько-диверсійної зграї

...Колишній заврайземвідділом Святненко, агроном Місько, старший агроном Озірянської МТС Пастушенко, старший ветлікар райземвідділу Василенко і заврайветлікарні Чернявський були учасниками шкідницько-диверсійної організації. Пролізши на відповідальні посади, ці вороги народу спрямовували свою мерзенну шкідницьку діяльність на підрив економічної моці колгоспів Білоцерківщини, на зниження поголів'я худоби, зниження врожайності і зменшення прибутковості колгоспів. Ці вороги намагалися викликати незадоволення колгоспників, дискредитувати колгоспи. Усіх засуджено до вищої міри соціального захисту — розстрілу. Трудящі району з великим задоволенням зустріли вирок.

Якщо до цього існували обмеження виборчого права для служителів культу, колишніх білогвардійців, колишніх людей (так написано. — "ГПУ"), то нова Конституція відкидає ці обмеження. Щоб зустріти цей демократичний поворот у всеозброєнні, партія повинна стати на чолі цього повороту й забезпечити цілком свою керівну роль у наступних виборах.
Навколо виборів точитиметься гостра боротьба. Доведеться мати справу з ворожою агітацією.
Тов. Сталін застерігає: "... якщо народ де-не-де й обере ворожих людей, то це означатиме, що наша агітаційна робота поставлена вкрай погано!".

Шпигун під маркою фоторепортера

Молодший командир К. (Н-ська частина Київського військового округу) познайомився в парку з дівчиною, яка назвалася Ніною. К. і Ніна вирішили одружитися. Одного разу Ніна повідомила командира К., що її брат Микола є фоторепортером однієї з центральних газет і до Дня авіації готує знімки відмінників бойової підготовки. Командира привабила думка побачити свій портрет у газеті. Ніна порадила сфотографуватися в майстерні за роботою.

Командир погодився. Проте він знав, що сторонніх до майстерні не пускають, і вирішив пропустити до майстерні свою наречену, щоб вона сама сфотографувала його. Вибравши час, коли в майстерні Н-ської частини нікого не було, К. провів туди Ніну, і вона зробила знімок. Настав День авіації, але довгожданого знімка К. так і не побачив у газеті. Розчарований, він розповів про це молодшому командирові Іваннікову. Запідозривши недобре, Іванніков доповів про все комісарові. Ніна і її брат Микола були затримані. Вони виявилися агентами однієї іноземної розвідки. При обшуку у них виявлено фото молодшого командира К. На цьому знімку виразно видно деталі секретної зброї і схему одного літака, яка висіла на стіні за спиною К.

Зараз ви читаєте новину «Чим жила Україна в липні 1937-го: про що писала радянська преса». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

9

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути