?Єдиним способом зберегти Гостиний двір на Подолі від забудови є постійний ненасильницький спротив, переконаний політичний аналітик, активіст "Гостинної республіки" на території Гостиного двору Дмитро Потєхін.
Про те чому будь-які офіційні рішення щодо Гостиного двору сьогодні не можуть бути виконані, про успіхи і подальшу стратегію захисників Гостиного двору він розповів в інтерв'ю Gazeta.ua.
"Гостинна республіка" не визнає легітимними ті владні інституції, які зараз є у Києві. Тобто в Києві немає легітимного обраного голови. Ця ситуації в принципі є не конституційною - немає самоврядування. Тому рішення, які приймаються існуючою системою і які нам прагнуть нав'язати, не мають відношення до того, що робить громада Гостиного двору. Наша позиція не змінна ще від 26 травня, коли ми проголосили незалежність від режиму, не змінюється. Ми будемо готові обговорювати і сприймати офіційну позицію тоді, коли в Україні і в Києві будуть легітимні органи влади. А поки ми на правах самоврядування займаємося захистом і розвитком Гостиного двору: регулярно там відбуваються події, декілька щотижня. Остання була вчора - лекція про творчість Курбаса".
Ви вважаєте, така діяльність і надалі зможе втримати забудовника від активних дій?
- Забудовники були готові і намагалися діяти шість місяців тому. Власне, акція на захист Гостиного почалася з того, що там намагалися провести перші роботи. Ми почали діяти на випередження. Впродовж усього цього часу забудовник намагався нас звідти вижити, зловживаючи юридичною ситуацією. А оскільки незалежного суду в країні немає, то ті активісти, здебільшого, програвали позови. А якщо виникають позитивні рішення, то це більше є спробою продемонструвати, що в Україні є незалежний суд. Такі позитивні судові рішення на користь активістів можливі у результаті тиску громадськості, які вимагають від суду діяти як суд, а не інструмент легітимізації дії забудовників.
Тому питання чи зможемо ми зупинити забудовників було актуальне шість місяців тому. А сьогодні більше, ніж півроку ми успішно захищаємо Гостиний. Крім псевдоюридичних інструментів впливу, забудовники застосовували й інші засоби, зокрема наймали бандитів. 1 червня близько 30 бандитів вночі намагалися вибити захисників з Гостиного двору, але до ранку вони змушені були втекти, бо не могли утримуватися там. Адже люди навпаки мобілізуються проти агресії з боку забудовника. Поки наша стратегія ненасильницького захисту спрацьовує успішно.
Зараз стоїться питання про те, що Гостиний двір може отримати статус пам'ятки містобудування. Це може якось вплинути на ситуацію?
- Може щось врятувати лише пряма дія людей, які своїми тілами захищають Гостиний. Будь-які закріплені на папері речі, коли з іншого боку процесу сидить бандит і наперсточник, він може переграти на свою користь. Тому що він діє лише в інтересах власного бізнесу. Це погано освічені люди, які не розуміють, що такі ключові об'єкти в центрі міста мають працювати в інтересах громади. Тоді це буде комерційно успішний заклад, який приваблюватиме людей. Цього вони не розуміють, будуючи класичну систему, яка задовольняє їхні амбіції.
Чим, на Вашу думку, має бути Гостиний двір?
- Київ потребує місця, яке є в кожному нормальному цивілізованому європейському місті - це громадський простір. До прикладу, у Львові є Площа Ринок. В інших містах також є об'єкти, які були водночас відкриті для громади і виконували функцію культурну, а інколи й адміністративну. В Києві центр життя - це Хрещатик сталінської архітектури, а має бути затишний європейський центр. Я вірю, що концепція Гостиного двору як відкритого простору буде втілена. І тоді центр міста і центр життя зміститься зі сталінського попсово-караочного Хрещатика в затишний подільський простір. Це наша мета. Звісно, це неможливо зробити без інвестицій, але тендери можливі лише тоді, коли є відкритий конкурс. А за умови, коли тендери в країні можуть вигравати лише наближені до сім'ї Януковича, то це знущання і фальсифікація. Тому наша стратегія проста - доки немає верховенства права в країні, доти жодних конкурсів і легітимних рішень щодо використання Гостиного двору бути не може. Наша функція захистити і надавати освітні послуги.
Якими будуть подальші дії активістів "Гостинної республіки"? 12 грудня має відбутися чергове судове засідання у цій справі.
Частина активістів буде мобілізуватися, як зазвичай. Але рішення суду в Україні фактично немає. Вони можуть вдавати судовий процес. За Кучми була програма на УТ-1, і там рефреном йшло "Не все так погано у нашому домі". Але до реалій це не мало жодного стосунку. Судові процеси, які виграють українські активісти, з цього самого жанру - щоб показати активістам і світу, що "не все так погано у нашому домі". Насправді є шанс виграти суд, тому що люди виходять і своїми тілами захищають своє право. А суд в тій ситуації вже стає або вдає, що стає на бік активістів. Тому тактика дій проста - виходити, захоплювати і захищати об'єкт свого правового інтересу.
Хроніка конфлікту в Гостиному дворі:
15 серпня 2011 Кабінет міністрів виключив Гостиний двір зі списку пам'яток архітектури.
26 квітня 2012 Київрада приймає рішення дозволити розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на Контрактовій площі, 4 компанії "Укрреставрація" для реконструкції існуючої будівлі (Гостиного двору) під торгово-офісний центр із стоянкою. За це рішення проголосували 68 депутатів Київради з 99-ти.
27 квітня 2012 - наступного дня після рішення Київради на території Гостиного двору з'являється бурова установка для проведення підготовчих робіт. При цьому, законних підстав їх починати не було, оскільки рішення Київради набуває чинності тільки після підписання мером міста і публікацією в муніципальній газеті. Незважаючи на те, що будівельники визнали, що жодних документів на проведення робіт у них немає, вони свою роботу не зупинили.
У цей же день неподалік Гостиного двору пройшла перша зустріч небайдужих і активних людей, які вирішували, як їм діяти, щоб захистити історичну пам'ятку і не дати перетворити її на торговий центр.
26 травня 2012-го в Гостиному Дворі відбулося альтернативне святкування Дня Києва, після чого активісти проголосили створення "Гостинної республіки" - некомерційного культурно-освітнього центру, який виник в рамках безстрокової акції на захист Гостиного Двору.
29 травня люди, що представилися ремонтниками, заварили ворота Гостиного Двору з боку пам'ятника Сагайдачному. І намагалися це зробити і з іншими воротами - з боку церкви Богородиці, але активісти не дали їм цього зробити, заблокувавши в'їзд автомобіля.
1 червня вночі на територію Гостиного двору увірвалися близько 30 хлопців спортивної статури, які погрожуючи і докладаючи фізичну силу, намагалися вигнати активістів з території Гостиного Двору. І їм це вдалося. Причому всі речі людей, що жили в Гостиному Дворі, залишилися на його території. Як стверджували активісти, діями "рейдерів" керував директор компанії "Укрреставрація" Дмитро Ярич.
Але всередині Гостиного Двору "бритоголові" протрималися недовго, оскільки на місце прибуло чимало людей з телевізійними камерами, а також міліція. Після чого молоді люди розбіглися, а громадські активісти тієї ж ночі повернулися на "насиджені" позиції в Гостиному Дворі.
5 липня 2012 Верховна рада виключила Гостиний двір з переліку об'єктів культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
20 вересня 2012 Київрада підтримала рішення про виділення землі для реконструкції Гостиного двору.
26 листопада 2012 в Мінкультури відбулися збори, на якому було прийнято рішення надати Гостиного двору статус пам'ятки містобудування.
5 
1
Коментарі
17