Молодша донька гетьмана Української держави Павла Скоропадського Олена Отт-Скоропадська народилася 5 липня 1919-го у Берліні, Німеччина.
Працювала секретаркою в туристичному бюро та у науковому товаристві імені Макса Планка. 1944-го вийшла заміж за німця швейцарського походження Герда Гіндера. Після смерті чоловіка та смерті батька під час бомбардування Німеччини військами союзників переїжджає у Швейцарію.
1948-го виходить заміж за жителя Цюріху Людвіга Отта. Згодом чоловік очолить найбільше швейцарське видавництво Tages-Anzaiger - Табло дня. 1975-го після смерті сестри Єлизавети очолює Союз гетьманців-державників.
"Представляти гетьманський рух для неї було несподіванкою, - зазначила в інтерв'ю Громадського Радіо юрист Юлія Седик. - Вона дуже любила життя, була дуже незалежною людиною. Громадська діяльність її наздогнала. Так склалося історично".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Він доводив мене до шалу. Я поламала лінійку на його голові"
11 жовтня 1991-го о 2:50 літак Austrian Airways відлітає з Цюріху, Швейцарія. За декілька годин польоту входить у повітряний простір України.
"Що б сталося, якби розбився наш літак, – думає Олена . – Я б померла в Україні".
Літак сідає в Борисполі. Олена пригадує, що розпочалася довга бюрократія. Спочатку одна черга і заповнення паперів, потім інша. Врешті після бюрократичної тяганини Олену та чоловіка Людвіга випускають з літака. Гетьманівну зустрічають представники Академії наук із квітами.
Жінці показують Київ, відвідують усі місця, зв'язані з Павлом Скоропадським. Велике враження на Олену справляє Бабин Яр та Андріївський узвіз.
"Біля Андріївської церкви грав і співав бандурист. Я не витримала і почала плакати", - згадує пані Олена.
Протягом усього перебування в Києві Олена знайомиться з численними науковцями та студентами. Розповідає їм відомості про долю батька та родини. Студенти кажуть, що їм нав'язували зовсім інші погляди на діяльність гетьмана.
Олена та Людвіг вирішують відвідати родинні місця. Спершу їдуть до Тростянця на Чернігівщині. Там розташований великий парк діда Олени Івана Скоропадського. До нині там стоїть пам'ятник зі словами господаря:
"Любий перехожий! Сад, в якому ти гуляєш, насаджений мною, він служив мені втіхою в моєму житті: якщо ти помітиш безлад, що призводить до знищення його, то ти скажи про це хазяїну саду, ти зробиш добру справу".
У Чернігові замовляють панахиду за родиною. Гетьманівна підмічає, що у церков Московського патріархату багато старих і жебраків. У автокефальній - навпаки, молодь.
Згодом їдуть до Глухова - давню гетьманську столицю. Там хочуть побачити Гамаліївський монастир, побудований жінкою гетьмана Лівобережної України Івана Скоропадського (1708 - 1721) Настею Маркевич. Виявляється що монастиря уже давно не існує. Тепер там тюрма.
"Директор говорив дуже втаємничено про цю тюрму. Видно було, що боявся до цієї справи втручатися", - пригадує Олена.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Крах гетьманату став катастрофою на все її життя" - померла донька Скоропадського
Також відвідують колишні родинні маєтки у селах Полошки й Волокитно на Сумщині. На місці колишнього маєтку Скоропадських знаходиться "Дім культури". Від маєтку залишилась лише стара конюшня.
З 1992-го Олена щорічно відвідувала Україну. Спрямовувала свої зусилля на поширення інформації про долю батька.
Відвідує наукові конференції. Знайомиться з директором музею гетьманства у Києві Галиною Яровою. 1998-го передає родинні фотографії, одяг та особисті листи фондам музею. 2004-го у столичному будинку вчених Олена Скоропадська презентувала спогади "Остання з роду Скоропадських". Подарувала музею 5 гетьманських портретів у виконанні Ольги Мордвинової та бронзовий бюст гетьмана Павла Скоропадського.
2008-го Олена та Людвіг переїхали до пансіону для літніх людей під Цюріхом. Потребували медичного нагляду у зв'язку з поважним віком. Померла остання донька гетьмана Павла Скоропадського 4 липня 2014-го.
"Мої думки весь час ідуть на Україну, – писала Олена Отт-Скоропадська українському історику Павлу Гаю-Нижнику. – Дай Боже їй швидше вийти на добрий шлях. Я глибоко вірю, що наш край зараз переживає перехідний час, і що Україна збудує свою міцну незалежну Державу".
5 портретів із садиби Павла Скоропадського в Берліні привезла його донька Олена в Україну 2004-го. Передала їх до Музею гетьманства в Києві. Картини на замовлення гетьмана виконала Ольга Мордвинова 1920-го. На них зображені Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко, Данило Апостол, Павло Полуботок та Іван Самойлович. Тій же установі Олена Отто-Скоропадська передала родинний архів.
7 
35413
Коментарі