Я завжди вважав, що треба мати не одну, а кілька освіт; людина має бути нехай не всебічно, але все ж таки не однобічно підготовлена, говорив історик та археограф Ярослав Дашкевич.
Його публікували в Франції, Вірменії, Польщі. На жаль, в Україні за часів СРСР він не міг видавати свої праці. Від дня смерті науковця сьогодні минає 10 років.
Дашкевич народився в родині генерала армії Української Народної Республіки Романа Дашкевича та хорунжої Українських Січових Стрільців Олени Степанів. Відомої як Олена Степанівна. Закінчив філологічний факультет Львівського державного університету 1949-го.
Під час навчання працював у Львівській бібліотеці Академії наук УРСР. На роботі 10 грудня 1949 року його заарештували як сина "відомої української націоналістки, бувшого сотника галицьких стрілків Олени Степанів" і звинуватили у зберіганні та розповсюдженні "контрреволюційної літератури". Повернувся до Львова після звільнення з ув'язнення 1956-го. Формальна наукова кар'єра Дашкевича у радянському Львові була неможлива через його походження з родини "буржуазних націоналістів" і непоступливість.
У 1980-1990-х Ярослав Дашкевич був знову безробітний. Лише 1 листопада 1990-го його поновили на роботі в Інституті суспільних наук.
Дашкевич вражав аристократичною зовнішністю: довгим сивим волоссям, масивним перснем-печаткою на пальці, задумливо нахиленою головою та теплою усмішкою тонких вуст. Він був підкреслено небагатослівний, давав зрозуміти вагу кожного слова і тактовно тримав дистанцію. Ніколи не говорив багато, але умів знайти добре слово і дати гарну, а інколи безцінну наукову пораду.
25 лютого виповнюється 149 років від дня народження поетки, драматургині Лесі Українки. Вона створювала поезію, прозу, публіцистику, працювала в області фольклористики. Лише з її голосу записано 220 народних мелодій.
3 
35413
Коментарі