13 червня 1920 року під тиском Першої кінної армії червоноармійців під командуванням Семена Будьонного армія УНР була змушена залишити укріплені позиції на Лівобережжі та відступити за річку Збруч.
Цей відступ зіграв важливу роль у ході всієї Польсько-радянської війни, метою якої була одна з перших спроб поширення соціалістичної революції по всьому світу.
Розпочавшись ще у квітні 1920 року, Польсько-радянська війна війна на перших етапах призвела до переваги армії УНР, яка діяла разом з поляками.
Звільнивши Житомирщину, Бердичів, Козятин від Червоної армії, 7 травня союзники увійшли до Києва.
Червневий наступ військ Південно-Західного фронту забезпечив перехід ініціативи до більшовиків. Концентрація великої маси кінноти в районі Умані виявила плани Червоної армії.
Польсько-українська армія була змушена перейти до оборони. Червона армія на чолі з С. Будьонним розпочала активні дії у напрямі Київського плацдарму союзників.
Проте до 12 червня спроби червоноармійців змусити противника відступити не мали успіху.
13 червня польські війська самі почали відходити, чим змусили армію УНР відступити на захід за р. Збруч.
Це була тимчасова перемога більшовиків, адже вже в серпні кіннота Будьонного була повністю знекровлена.
3 
1
Коментарі