Археологи виявили рідкісну громадську лазню епохи Птолемеїв та римську віллу з мозаїчною підлогою в малодослідженому районі Мухаррам-Бек єгипетського міста Олександрія.
Ця знахідка пропонує нові докази розширення, адаптації та заселення стародавнього міста протягом кількох основних епох. Знайдені артефакти датуються птолемеївським, римським та візантійським періодами і допомагають переосмислити історичні мапи, повідомляє Arkeonews.
Відкриття підтверджує версію про перебування цієї території в межах міста аж до візантійського періоду. Подальший занепад району науковці пов'язують із глобальними змінами в розвитку Олександрії. Громадська лазня зведена у формі толоса, тобто круглої будівлі.
"Ця споруда датується пізнім птолемеївським періодом, коли Олександрія була не просто столицею Єгипту, а й одним з найбільших торгівельних та культурних центрів Середземномор'я", - зазначив керівник дослідження.
Громадські лазні того періоду погано збереглися, а таке кругле планування є доволі рідкісним. Археологи припускають можливість приналежності лазні до більшого комплексу, тому досліджують суміжні кімнати. Нові дані свідчать про щільну та організовану міську забудову в тій частині Олександрії. Раніше цей район привертав значно менше уваги дослідників порівняно з історичним центром.
Неподалік лазні дослідники розкопали залишки римської вілли з мозаїчною підлогою, виконаною у кількох техніках. Частина мозаїки викладена з шматочків кольорового каменю, а інша створена з дрібних кубічних камінців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У глеках знайшли людські рештки 37 осіб
"На віллі також знайшли невеликий басейн для купання, що був підʼєднаний до системи водопостачання", - сказав археолог.
Вчені вважають рівень побутового комфорту олександрійської еліти за часів римського панування доволі високим. Під час розкопок фахівці також виявили монети, масляні лампи, глиняний посуд та фрагменти клеймованих амфор.
"Останні свідчать про масштабні торгівельні зв'язки Олександрії з найвіддаленішими куточками Середземномор'я", - додав науковець.
Наразі усі знайдені артефакти передали фахівцям для відновлення та реставрації.
Археолог-аматор Вольфганг Херкт виявив скарб кельтських монет у землі Бранденбург на північному сході Німеччини.
41 золоту монету створили понад 2 тис. років тому. Це перший відомих кельтський золотий скарб у Бранденбурзі.




















Коментарі