Активіста кримськотатарського національного руху Мустафу Джемілєва арештували органи КГБ у Ґулістані Узбецької РСР 11 вересня 1969 року. Звинуватили в "поширенні вигадок, що ганьблять радянський державний і суспільний лад".

Уперше його засудили 1966 року через відмову служити в радянській армії з політичних мотивів. Призначили півтора року ув'язнення. Покарання мав відбувати в таборі під Ташкентом.

Після звільнення в листопаді 1967 року познайомився з правозахисником генерал-майором Петром Григоренком. Намагався інформувати світ про становище кримськотатарського народу та його боротьбу за відновлення своїх прав. Виступив проти вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини 1968 року. Після арешту Григоренка став членом "Ініціативної групи захисту прав людини в СРСР", що виступала проти політичних переслідувань. Організація діяла відкрито.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Генерал-майора позбавили звання за критику влади

1969 року його заарештували за активну правозахисну діяльність. Справу об'єднали зі справою поета і дисидента Іллі Габая, арештованого за тими ж звинуваченнями. На суді в Ташкенті Джемілєву призначили 3 роки позбавлення волі. У відповідь організував 30-денне голодування на знак протесту проти порушення прав людини в СРСР.

Незабаром його перевели до Лефортовської в'язниці в Москві, потім знову до Узбекистану. Звільнили 1972 року. З того часу мусив жити під постійним адміністративним наглядом у Ґулістані.

×