Анархіст Нестор Махно вісім років прожив із "петлюрівкою" Галиною Кузьменко. Вона шила для його армії синьо-жовті прапори і змушувала чоловіка виголошувати промови українською мовою.

Влітку 1919-го року Нестор і Галина одружилися в її рідному селі Піщаний Брід – тепер Добровеличківський район Кіровоградської області. На гуляння зійшлися 20 тис. гостей.

Бійці називали командира Батьком, а дружину, яка ­билася з ним поруч, – Матінкою. Красенем ­Махно не був. "Напоминает переодетого монастырского служку, добровольно заморившего себя постом, – описував білогвардієць Микола Герасименко.

"Молоденька жінка незвичайної краси з університетською освітою. Вона – щира українка, дуже розумна, самостійницьких поглядів", – описував Матінку махновець Хома Шпота. Намагалася українізувати махновський рух – після шлюбу чоловік частіше оголошував і друкував свої заклики українською мовою.

"Все эти дни много пили. Скандалили мало. Выпивши, Батька становился очень разговорчивым и заинтересованным "чистотой и святостью повстанческого движения", – занотувала Галина у щоденнику 12 березня 1921 року. Наступного дня: "Стоим в Успеновке. Батька и сегодня выпил. Разговаривает очень много. Бродит пьяный по улице с гармошкой и танцует. Очень привлекательная картина. После каждого слова матерится. Наговорившись и натанцевавшись, заснул".

Більше читайте в нашому журналі "Країна" від 10 липня 2014 року.

×