Показали кольоризовані фотографії Тіролю наприкінці XIX ст. Історична гірська область входила до цислейтанської частини Австро-Угорщини.
1890 року населення області становило майже 929 тис. осіб. Більшість були німцями, а 45% - італійцями та ладинами. Усі займалися переважно скотарством. Розводили коней, велику рогату худобу, овець, кіз. Одним із найулюбленіших занять жителів було полювання, пишуть "Хроніки Прекрасної Епохи".
Головним містом Тіролю, як і нині, був Інсбрук. Органом місцевого управління був ландтаг, голову якого призначав імператор. В імперський Рейхсрат Тіроль посилав 21 депутата.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як одягались хорвати в давнину - добірка фото
В області працювали 236 фабрик і заводів. Робітники добували залізну руду, каміння, буре кам'яне вугілля, дерево сіль і торф. Виготовляли цеглу, фаянсовий посуд, меблі. Та найбільше займалися пивоварінням. Діяли 133 пивоварних заводи.
Тіроль мав важливе торгівельне значення, як шлях з Німеччини до Італії. Через нього перевозили велику рогату худобу, сир, вино, фрукти, шовкові та залізні вироби.
15 березня 1867 року набула чинності австро-угорська угода між австрійським імператором Францем Йосифом I і представниками угорського національного руху про перетворення централізованої імперії Габсбургів у дуалістичну, двоєдину, державу Австро-Угорщину, цілісність якої забезпечував австрійський імператор, який одночасно носив титул короля Угорщини.
До складу Угорського королівства - Транслейтанії - увійшли, крім Угорщини, території Трансільванії, Хорватії і Славонії, Воєводини, Карпатської Русі і місто Рієка. Уся інша територія імперії утворила австрійську частину монархії - Цислейтанії: Верхня і Нижня і Австрія, Штирія, Каринтія, Тіроль, Зальцбург, Форарльберг, Крайна, Горіца і Градішка, Трієст, Істрия, Далмація, Богемія, Моравія, Сілезія, Галичина і Буковина.
У такому вигляді Австро-Угорщина проіснувала до 1918 року, коли розпалась після поразки в Першій світовій війні на низку суверенних держав.
9 
35413
Коментарі