вівторок, 15 вересня 2015 18:10

Як жив Львів після приходу радянської влади - ретро фото
15

Парад Червоної армії на сучасному пр-ті Свободи. 1939 рік
Фото: надані Євгенієм Іпатовим
Перші радянські вибори у Львові. 1939 рік
Червоноармієць на сучасному пр-ті Свободи. 1940 рік
Стела Дружби народів на сучасному пр-ті Свободи. 1939 рік
Парад на сучасному пр-ті Свободи. 1940 рік

Займаючи західноукраїнські землі, більшовики позиціонували себе як визволителі, які несуть населенню свободу, справедливість і добробут. В летючках, розкиданих з літаків, за підписом командуючого українським фронтом генерала С. Тимошенко, вони обіцяли мешканцям краю нове щасливе життя: "Починається нове життя без гніту й насильства".

Про це фантастичне життя, про квітучу заможність, про суспільство, де "сам народ - коваль свого щастя", - вони постійно говорили на мітингах та писали у своїй пресі, раз у раз повторюючи відомий вислів Сталіна: "Товариші! Жити стало краще, жити стало веселіше!".

Одним з найгучніших рупорів, що розповідав про "вражаючі досягнення у боротьбі за народний добробут" була радянська преса. З перших днів, коли більшовики увійшли до Львова, у місті виходило три видання: україномовний щоденник "Вільна Україна", російськомовний, орієнтований на військових-прикордонників "Звезда Советов", та "Czerwony Sztandar" на польською мовою.

З перших тижнів нової влади українське населення Галичини жило надією, що більшовики будуть рахуватися з настроями у суспільстві, з тим фактом, що вони прийшли на давні українські землі. Мова, як і завжди, лишалась суттєвим покажчиком загальної ситуації. Поступово почали з'являтись вивіски на крамницях, організаціях, урядових установих українською мовою. Вона, вперше з листопадових днів 1918 року стала державною мовою за законом.

З перших днів вересня 1939 року почалось нищення більшовиками української національної культури в Галичині як "буржуазної". Українські наука, література, мистецтво, шкільництво, преса й видавництва, театр тощо, все, що плекалось десятиліттями і поколіннями, припинило їснування. Почалось більшовицьке будівництво української культури "національної по формі, соціалістичної та інтернаціональної по змісту".

Одним з першочергових завдань радянської влади у Галичині було "скликання" та проведення Народних Зборів Західної України, які мали продемонструвати легітимність нової влади. Львів ні перед тим, ні опісля не знав такої галасливої, всеосяжної пропагандистської кампанії, як восени 1939 року.

Ці Збори відбулись 26-28 жовтня 1939 року у приміщенні Львівської опери за участі М.Хрущова та за заздалегідь прописаним сценарієм. Було "ухвалено" встановлення радянської влади в Західній Україні та її приєднання до УРСР.

Вже після цього "акту" нова влада почала повномасштабні репресії та депортації місцевого населення: українців, поляків, євреїв. Боротьба з "націоналізмом" на довгі десятиріччя стала ключовою у радянській політиці на західноукраїнських землях.

Зараз ви читаєте новину «Як жив Львів після приходу радянської влади - ретро фото». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути