Територія комплексу собору Святого Юрія у Львові є, безумовно, місцем визначним та унікальним. Проте, сьогодні, більшість з нас забуває, що поряд із основними пам'ятками – собором та резиденцією митрополитів, поволі йдуть у забуття ровесники храму, невід'ємні складові комплексу, унікальні сади святоюрської гори.
Навколишня територія садів – була у початкових планах творця святоюрського комплексу архітектора Бернарда Меретина. Заплановано було не тільки саму споруду собору, але й його інтер'єри, декор та навколишню територію садів, як основну окрасу місцини.
Вже у 1762-1771 роках, по смерті Меретина, було розбито перший декоративний сад на терасах гори, утриманих потужними підпірними стінами.
Проект втілювався з урахуванням височини (321 м над рівнем моря), природного ландшафту місцевості, потічка, що пересох у XIX сторіччі, тутешньої рослинності.
Здавна Святоюрська гора поросла буковим ліском, тут росли смереки, граби, ясени, та липи, це добре проглядається на старих світлинах. Упродовж трьох сторіч існування сад не раз змінював вигляд , з регулярного терасового саду він поступово ставав пейзажним.
Із початком XX сторіччя на цих схилах було розплановано та висаджено ще й фруктовий сад, що регулярно доглядався. У 1933 році сад було обнесено новою металевою огорожею.
По закінченні II світової війни вигляд саду значно змінився через розташування тут веж, які передавали радіосигнали. Дві з них було демонтовано у останні десятиріччя.
3 
1
Коментарі
1