Абетку для незрячих розробляли на основі військової системи кодування

4 січня 1809 року в місті Кувр народився французький тифлопедагог Луї Брайль. Зроблена ним абетка дала змогу читати незрячим.

Ще дитиною Луї Брайль втратив зір. Внаслідок нещасного випадку в шкіряній майстерні батька Луї пошкоджує собі око. Через деякий час почалося запалення, яке перейшло на друге око. Батьки намагалися всіма засобами надати повноцінне виховання. Хлопця віддають на навчання до однієї з перших у світі шкіл для незрячих при Королівському інституті для сліпих дітей. Школу заснував 1784 року один із видатних педагогів Валентин Гаюї за допомогою Філантропічного товариства.

Не зважаючи на відсутність досконалого викладання для сліпих учнів, школа змогла навчити Брайля спілкуватися в суспільстві, читати та виражати свої думки. Основним недоліком у навчанні було те, що учні не мали системи для письма. Після завершення навчання 1828 року Луї залишається в школі на посаді помічника вчителя, а вже 1833 року стає викладачем.

Ще під час навчання в школі Луї Брайль дізнався про розробку системи читання французького військового капітана Шарля Барбье. Його система складалася з точок та тире, які були відтиснені на папері. Солдати які несли варту вночі могли прочитати листа з усіма вказівками. Цю систему розробляли за особистим проханням Наполеона 1809 року. Ця розробка надихнула Брайля на створення власної досконалішої системи, пише сайт peoples.ru.

1829 року опублікували перші розробки нового шрифту, а вже 1837-го шрифт спростили для розпізнавання одним дотиком пальця. Впровадити за життя свій винахід Брайлю не вдалося. Лише через 2 роки після його смерті 1854 року систему застосували в Королівському інституті для незрячих.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У новому українському правописі використали правила з російської мови

×