Фото: goalbox.ru

"Тут спочиває з миром той, хто був радістю народу". Цей напис викарбувано на надгробній плиті великого футболіста Мануеля Франсиско дос Сантоса Гаррінчі. За 49 років свого життя він встиг стати дворазовим чемпіоном світу, кращим футболістом ЧС-1962, а ще - батьком 14 (!) дітей. Поки в складі збірної Бразилії були Пеле і Гаррінча, за вісім років команда не програла жодного матчу! Його боготворив весь футбольний світ, а журналісти прозвали Королем дриблінгу і Чарлі Чапліном футболу. Багатство і слава не оминали Гаррінчу, але помер він, як і народився, в злиднях.

Мануель (Мане) Франсиско дос Сантос, всім відомий просто як Гаррінча, з'явився на світ в передмісті Ріо-де-Жанейро, в невеликому селі під назвою Пау-Гранді, 28 жовтня 1933 року. "Гаррінча" - це маленька пташка, що мешкає в горах Бразилії. За повір'ям, вона приносить людям щастя. В дитинстві Гаррінча вмів вельми спритно наслідувати її цвірінькання.

Вже з 14 років Гаррінча став грати за команду свого містечка. Але якось колишній гравець "Ботафого" Араті, заради цікавості відправився на стадіон Пау-Гранде і просто обімлів, побачивши Гаррінчу у грі.

Араті тут же повіз талановитого юнака в Ріо-де-Жанейро і перед тренуванням клубу "Ботафого" представив тренеру. Коли невисокий, сутулий, кривоногий Гаррінча з'явився на полі, пролунав дружний регіт.

Тут же був організований тренувальний матч, в якому Гаррінчі протистояв один з кращих захисників в історії бразильського футболу Нільтон Сантос. Але як тільки почалася гра, зрозуміти, хто проходить випробування, було вже неможливо. Схоже, Гаррінча вирішив в той день випробувати на знаменитому захиснику весь набір своїх унікальних технік ... Після матчу збентежений Нільтон Сантос сказав: "Якщо цей малий виявиться в іншому клубі, я не зможу спокійно спати. Якщо ж він закріпиться у нас, тоді не будуть спати захисники інших клубів". На що не менш приголомшений побаченим тренер дотепно зауважив: "Схоже, Нільтон, ти став розбиратися у футболі".

Через кілька днів хлопець підписав з "Ботафого" свій перший професійний контракт. А всього через рік без Гаррінчі на правому фланзі нападу вже неможливо було уявити не тільки його клуб, а й збірну Бразилії, у складі якої в 1958 і 1962 роках він став чемпіоном світу.

Помер великий футболіст в 1983 році, як це не сумно й як не рідко буває зі спортсменами, які пішли з великого спорту, від алкоголізму - відмовила печінка. Гаррінча помер жебраком, про нього згадали і почали сумувати мільйони фанатів його таланту тільки тоді, коли дізналися про його відхід у інший світ. Такий був безславний кінець найяскравішого форварда правого флангу за всю історію футболу.

Голи:

245 за "Ботафого" ​​(Ріо-де-Жанейро, Бразилія)

2 за "Корінтіанс" (Сан-Паулу, Бразилія)

1 за "Васко да Гама" (Ріо-де-Жанейро, Бразилія)

7 за "Португеза" (Ріо-де-Жанейро, Бразилія)

4 за "Форталеза" (Форталеза, Бразилія)

3 за "Хуніор Баранкілья" (Баранкілья, Колумбія)

4 за "Фламенго" (Ріо-де-Жанейро, Бразилія)

7 за "Алекрін" (Натал, Бразилія)

16 за національну збірну Бразилії

7 за збірну Ліги Каріока (штат Ріо-де-Жанейро, Бразилія)

Сьогодні ми пропонуємо вам згадати, як грав цей справжній бог футболу.

×