22 серпня 1945 року українська УРСР ратифікувала Статут Організації Об'єднаних Націй і стала однією з 51 країн її засновниць.
У грудні 1939 року за ініціативою президента Франкліна Рузвельта було створено комітет для розробки проекту створення нової міжнародної організації. У майбутньому організація мусила б змінити Лігу Націй, котра виявилася неефективною у розв'язуванні міждержавних конфліктів. Напрацювання Рузвельта стали основою Атлантичної хартії, яку підписали у серпні 1941 року Франклін Рузвельт і Вінстон Черчілль. Документ створив підвалини міжнародного співробітництва і дотримання безпеки. Повідомляє "Цей день в історії".
Цього ж року вперше з'явився термін "об'єднані нації", як противага "осі Рим - Берлін - Токіо". Він був вперше задокументований 1 січня 1942 року під час підписання у Вашингтоні 26 державами-союзницями по антигітлерівській коаліції Декларації Об'єднаних Націй.
У жовтні 1943 року на Московській конференції міністрів закордонних справ СРСР, США й Британії була підписана Декларації з питання загальної безпеки. Відповідні наміри були підтверджені на Тегеранській і Ялтинських конференціях.
У жовтні 1944 року Йосиф Сталін виступив з ініціативою включення до числа членів-засновників ООН всіх Української та Білоруської республік, аби поширити вплив Радянського Союзу. У лютому 1944 року були внесені зміни до конституцій СРСР і УРСР, які надавали Україні формальне право мати власні збройні сили. 6 березня 1944 року у Верховній Раді УРСР прийняли Закон "Про утворення військових формувань союзних республік та перетворення у зв'язку з цим народного комісаріату оборони із загальносоюзного в союзно-республіканський наркомат".
На конференції у Сан-Франциско 25 квітня 1945 року за участю 49 держав, представник СРСР обґрунтував міжнародно-правові повноваження радянських республік мати дипломатичні відносини. Ця пропозиція була одностайно підтримана Виконавчим комітетом конференції та головами делегацій.
30 квітня УРСР було офіційно запрошено на конференцію у Сан-Франциско, куди вона прибула 6 травня1945 року на чолі із заступником голови Раднаркому УРСР і народним комісаром закордонних справ УРСР Дмитром Мануїльським. 26 червня 282-ма делегатами всіх країн було одноголосно прийнято Статут ООН, який був ратифікований Президією Верховної ради Української РСР 22 серпня 1945 року. Через два дні відповідна ратифікаційна грамота була надіслана до США.
Статут ООН набув чинності 24 жовтня 1945 року після його ратифікації п'ятьма постійними членами Ради Безпеки і більшістю інших держав-засновниць. Перше засідання Генеральної Асамблеї ООН почалось у Лондоні 10 січня 1946 року. Наступного року делегація Української РСР взяла участь у підписанні мирних договорів з Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною і Фінляндією, на яких було підтверджено входження західних українських земель до складу УРСР та її повоєнні кордони.
Для того, щоб унеможливити фактичне створення збройних сил УРСР, чотири військові округи, які знаходились на її території, були виведені із безпосереднього підпорядкування наркомату оборони УРСР. Генерал Герасименко фактично керував лише Київським військовим округом, який він очолював за сумісництвом, а в наркоматі оборони працювало лише 11 чоловік. Він був знятий з посад 13 листопада 1945 року і переведений до Риги заступником командувача округу. Посада наркома оборони УРСР залишалася вакантною до 1978 року, коли положення про Міністерство оборони УРСР було вилучено з нової конституції республіки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 3,5 тис. пляшок горілки або дві Волги: що міг купити лауреат Ленінської премії
3 
1