26 січня 1950 року набула чинності індійська конституція і на карті світу з'явилась нова держава - Республіка Індія. Цього ж дня присягу приніс перший президент Індії Ражендра Прасад.
Махатма Ганді протягом кількох десятиліть боровся за незалежність Індії від Великої Британії. Організовані ним акції пасивного протесту призвели до того, що під час Другої Світової війни Британія погодилась надати Індії статус самоуправної території, розділивши її на дві частини за релігійним принципом. 15 серпня 1947 року колишня Імперія Моголів була розділена на власне Індію і Пакистан. Подія, яку Ганді назвав "найблагороднішим вчинком Британії за всю її історію", привела, однак, до посилення релігійної ворожнечі між індусами і мусульманами, жертвами якої стали сотні тисяч людей, включаючи і самого Ганді, який в січні 1948 року був убитий індусом-фанатиком.
Джавахарлал Неру, один з лідерів боротьби за незалежність і соратник Ганді, зумів взяти ситуацію під контроль і в 1949 році релігійне протистояння почало зменшуватись. В кінці 1949 року було прийнято конституцію Індії, котра набрала чинності 26 січня 1950 року.
Політична система Індії була збудована за зразком британської - президент країни мав досить обмежені повноваження, а основна влада знаходилась в руках прем'єр-міністра, який призначався на цей пост за результатами парламентських виборів. Першим прем'єром став Джавахарлал Неру, котрий обирався на цей пост тричі поспіль. Він доклав чимало зусиль, щоб подолати кастове розділення індійського суспільства, добитися більшої рівності між жінками та чоловіками і підняти економічний рівень держави. Прихильник ненасильницьких дій в період боротьби за незалежність, на посту прем'єра Неру часто вдавався до воєнних засобів, зокрема для придушення сепаратизму в Пенджабі, в боротьбі з Португалією за Гоа і Даман та з Китаєм за Кашмір і Непал.
Помер Неру в 1964 році і його спадкоємцем став Лал Бахадур Шастрі.
4 
35413
Коментарі