29 липня 1865 року у Прилбичах - тепер Яворівський район на Львівщині - народився майбутній митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький.
Предстоятелем він був з 1901-го до смерті 1944 року. За його часів у церковне богослужіння запровадили живу українську мову. Реформували богословську освіту, реорганізували духовну семінарію у Львові. Шептицький підтримував українське приватне шкільництво, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, багатьох учнів-богословів направляв на навчання до Рима, Інсбрука, Фрібурга, Відня. Також Владика опікувався сиротинцями, притулками, дитячими садками, фінансово підтримував наукові, освітні, культурно-мистецькі установи, видавництва і громадські організації.
Шептицький відомий як релігійний, політичний діяч і меценат. Також він був підприємцем та фінансистом.
Андрей Шептицький дбав, щоб священники опановували світські ремесла – торгівлю, бухгалтерію, кооперацію, землеробство.
УГКЦ не мала жодної державної підтримки. Шептицький сформував церковну структуру, яка вирішувала господарські потреби галичан. Митрополит давав особисті кошти і свою землю на організацію кооперативного ліцею, садівничо-городничої та хліборобської шкіл.
1910 року митрополит увійшов до складу комітету засновників Земельного банку гіпотечного. Це перший український банк, створений на засадах іпотеки. Установа допомагала українським кооперативам. Серед них був Маслосоюз. Його кооперативи постачали 60% усієї молочної продукції в Галичині. Шептицький закликав українців влаштовувати кооперативи для конкуренції з поляками.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Держіться, не відступайте" - важкохворий митрополит звернувся до українців
1922 року Шептицький став співвласником першої української фабрики солодощів "Фортуна". Її відкрила Климентина Авдикевич, вдова професора Перемишльської гімназії. Вклала у справу нерухоме майно вартістю $10 тис. Таку ж суму інвестував у виробництво ігумен Успенської лаври, брат Андрея Климентій Шептицький. Йому брат передав свою частку. Коли справи на фабриці налагодилися, брати Шептицькі відмовилися від своїх майнових прав на користь Климентини Авдикевич. 1935 року фабрика експортувала свої солодощі до західних держав.
За часів Української революції 1917-1921 років він використав весь свій авторитет і хист дипломата для підтримки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. 28 лютого 1918 року митрополит виступив із промовою в Палаті панів у Відні щодо укладання Берестейської угоди, після чого Холмщина все-таки відійшла до УНР. 1919 року завдяки Шептицькому Ватикан на чолі з Папою Бенедиктом XV визнав УНР. У березні 1939-го він підтримав створення Карпатської України, а в червні 1941-го благословив проголошення Акта відновлення Української держави.
Андрей Шептицький мав величезний вплив не лише на Галичині, але й по всьому світу. У 1921-1923 роках митрополит Андрей відвідав українську діаспору за океаном - у Канаді, США, Аргентині, Бразилії. Крім дипломатичних контактів, він організовував збирання пожертв на утримання галицьких сиріт, котрих після Першої світової війни з'явилося дуже багато.
Шептицький одним із перших підняв світову спільноту проти Голодомору 1932–1933 років, започаткував акцію зі збирання допомоги для тих, хто голодував на Наддніпрянщині. Щоправда, радянський уряд від цієї допомоги відмовився, а організована пізніше інформаційна кампанія з применшення масштабів Голодомору нівелювала ці зусилля. Пізніше митрополит вів перемовини з Голлівудом про зйомки фільму про Голодомор.
Досі стоїть питання про оголошення Андрея Шептицького Праведником народів світу за порятунок євреїв. У повоєнні роки цього звання були удостоєні монахи, які виконували настанови свого митрополита. Серед них: архімандрит монахів-студитів Климентій Шептицький, мати-ігуменя Йосифа (Олена Вітер), яка керувала всіма жіночими монастирями, та отець Марко Стек, який займався виготовленням фальшивих документів для євреїв і переправляв їх до монастирів. А от щодо самого Андрея Шептицького меморіал Яд Вашем досі не ухвалив такого рішення попри неодноразові звертання Курта Левіна, сина львівського рабина, якого разом з іншими євреями митрополит прихистив у своїй оселі під час нацистської окупації Галичини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Если бы Шептицкий задумал контрреволюционное выступление, он легко мог бы найти массовую поддержку"
Відкритим залишається і питання беатифікації митрополита. Перша така спроба відбулася ще в середині 50-х ХХ ст. Згодом піднімалась у 1960 роках, але мала цілу низку труднощів. Головними противниками цього виступали польські представники з Конгрегації у справах святих, які закидали митрополиту "недостатньо активну позицію" у протидії конфлікту між українцями та поляками в роки Другої світової війни на Волині.
Новий імпульс справа беатифікації отримала після візиту до України 2001 року Папи Івана Павла ІІ, який неодноразово схвально відгукувався про Шептицького. 2015 року "процес звинувачення, виправдання та дослідження історичних документів", який тривав майже півстоліття, закінчився. Папа Римський проголосив усьому світові геройські чесноти Шептицького, після чого Католицька церква називає його Праведним митрополитом. Для остаточного завершення процесу потрібне підтвердження чудесного оздоровлення невиліковно хворого завдяки молитвам до владики Андрея.
Доктор теології і доктор філософії Андрей Шептицький 30 січня 1901-го став галицьким митрополитом. Інтронізація відбулася в соборі Святого Юра у Львові. Він був депутатом галицького крайового сейму та австрійського сенату. Очолював делегацію до імператора Франца Йосифа І, яка вимагала рівних прав для українців Галичини.
2 
1
Коментарі